Сучасні кажани живуть у різних частинах світу, але їхнє поширення не показує, де мешкали давно зниклі предки. Щоб відновити цю частину історії, міжнародний консорціум Bat1K зіставив геноми нинішніх видів із даними про викопних кажанів. Висновок дослідження, опублікованого 23 вересня 2026 року в Nature: кажани найімовірніше виникли в Європі близько 65 мільйонів років тому, а згодом розселилися світом.
3
18
19
Чому знадобилися і геноми, і скам’янілості
Науковці проаналізували геноми 103 видів кажанів, зокрема 42 нові збірки геномів. Вибірка охопила всі 21 сучасну родину цих тварин і дала змогу уточнити їхнє еволюційне дерево.
25 До аналізу додали 699 анатомічних ознак 65 видів, серед яких — 44 викопні види з часів до четвертинного періоду. Викопні рештки допомагають урахувати вимерлі гілки, яких неможливо побачити, досліджуючи лише живих кажанів.
18
Порівняння сучасних геномів також дало змогу реконструювати 26 хромосом предкових кажанів. Це результат наукового моделювання, а не ДНК, виділена зі скам’янілостей. Разом геномні та викопні дані найкраще узгоджуються з походженням кажанів у Європі наприкінці палеоцену — на відміну від попередніх припущень про Азію, Африку чи Північну Америку. Утім, ідеться про найкраще підтверджену реконструкцію, а не про безпосереднє свідчення появи першого кажана.
1
18
Що відомо про найдавніших кажанів
За новим еволюційним деревом, спільний предок усіх сучасних кажанів уже міг активно літати та користуватися ехолокацією — орієнтуватися за відбитими звуками. Отже, обидві здатності, ймовірно, сформувалися дуже рано. Дослідження, однак, не встановлює точно, як саме вони виникли.
2
4
Описані дослідниками шляхи розселення ведуть з Європи спершу до Африки, а згодом — до Азії, Америк та Австралії. Це висновок еволюційного й географічного аналізу, а не повний викопний літопис кожного переселення. Так само «близько 65 мільйонів років» — приблизна оцінка, а не точна дата появи кажанів.
9
18
3
Зібрані геноми стануть основою для подальших досліджень крил, органів чуття, довголіття та реакцій кажанів на інфекції. Bat1K прагне секвенувати геноми всіх сучасних видів кажанів, і ця робота — крок до мети, а не її завершення. Можливі застосування нових даних у медицині чи охороні природи ще потребують окремих досліджень.
14
19
25
41