Навіть цей короткий обмін мав дипломатичне значення. Акадзава був найвищим японським посадовцем, який відвідав Китай після початку кризи, тому ця зустріч стала найважливішою взаємодією між урядами за останні місяці.
Дипломатичні контакти на багатосторонніх форумах часто використовують, аби перевірити, чи можна відновити діалог після напруженості. У цьому випадку обмін репліками засвідчив, що обидві сторони готові визнавати одна одну, попри невирішений конфлікт.
Криза почалася після того, як прем'єр-міністр Японії Санае Такаїчі заявила, що гіпотетичний китайський напад на Тайвань може спричинити відповідь Токіо. Пекін різко відреагував на ці слова, вважаючи їх втручанням у надзвичайно чутливе питання, пов'язане з китайським суверенітетом.
Тайвань залишається одним із найбільш спірних геополітичних питань у Східній Азії, і заяви іноземних лідерів про можливу військову відповідь часто провокують дипломатичний тиск із боку Китаю.
Після заяв Такаїчі Китай запровадив кілька форм економічного та політичного тиску на Японію. Серед цих заходів, за повідомленнями:
Рідкісноземельні метали мають особливе значення, оскільки Китай домінує у світовому постачанні багатьох із цих матеріалів, які використовуються в електроніці, електромобілях та оборонних технологіях. Обмеження їхніх поставок може мати стратегічні економічні наслідки.
Зустріч міністрів торгівлі APEC у Сучжоу зібрала представників 21 економіки блоку для обговорення питань торговельних дисбалансів, стійкості ланцюгів постачання та глобальної економічної невизначеності.
Рішення Японії відправити Акадзаву на захід, організований Китаєм, мало дипломатичне значення. Попри кризу, Токіо вирішив взяти участь на високому рівні в багатосторонньому форумі, який проходив у Пекіні.
Хоча коротка розмова не означала формальних переговорів чи перезавантаження відносин, вона свідчить про те, що обидва уряди, можливо, обережно вивчають можливості для відновлення діалогу.
Ця зустріч не означає, що напруженість між Японією та Китаєм зникла. Офіційних двосторонніх переговорів не було, і жодна зі сторін не розкрила змісту короткої розмови.
Однак у дипломатичному сенсі навіть неформальні взаємодії можуть мати значення. Коротка розмова продемонструвала, що канали зв'язку залишаються відкритими і що обидві країни можуть бути готові до поступового відновлення контактів, попри ширші розбіжності.
Наразі цей момент у Сучжоу виглядає радше як обережний перший крок до стабілізації відносин між двома ключовими економічними державами Азійсько-Тихоокеанського регіону, аніж як прорив.