Інфляційна статистика підтримала цей зсув, хоча не означає, що інфляційна проблема для центробанку зникла. У липні споживча інфляція становила 3,4% у річному вимірі проти 3,5% у червні, а базова інфляція сповільнилася до 2,5%. Індекс цін виробників у липні не змінився, тоді як аналітики очікували зростання на 0,2%.

Попит споживачів також виглядав менш стійким: роздрібні продажі в липні знизилися на 0,6% після зростання на 0,2% у червні. У сукупності ці показники вказали на втрату імпульсу в зайнятості, споживанні та ціновому тиску.

Для валютного ринку висновок був прямим: менше очікуваних підвищень ставки означає меншу потенційну перевагу американських активів за дохідністю, а отже — слабший попит на долар.

Чому інші валюти отримали підтримку

На валютному ринку важливі не лише темпи економічного зростання, а й відносні очікування щодо процентних ставок. Якщо трейдери вважають, що ставки у США зростатимуть повільніше, ніж передбачалося, вони скорочують довгі позиції в доларі та шукають валюти, чиї центробанки можуть залишатися порівняно менш «голубиними» — тобто не поспішати зі зниженням ставок.

Єна: нижча дохідність у США допомагає, але слабкий попит у Японії стримує зростання

Єна може зміцнюватися, якщо м’якші дані зі США звужують різницю між дохідністю американських і японських активів. Водночас власна статистика Японії ускладнює картину.

У другому кварталі ВВП країни зріс у перерахунку на річні темпи на 1,1%, не дотягнувши до консенсус-прогнозу 2,0%, а приватне споживання не змінилося. Reuters повідомило, що слабкий результат не мав змінити короткострокові очікування щодо підвищення ставки Банком Японії.

Отже, діють дві протилежні сили: нижчі очікувані ставки у США підтримують єну, але крихкий внутрішній попит обмежує прогнози щодо швидшого посилення японської політики. Єна також залишається дуже чутливою до дохідності казначейських облігацій США та ризику валютної інтервенції біля позначки 160 єн за долар.

Канадський долар: підтримка від нафти та відносно стійкої інфляції

Канадський долар у такому середовищі має два потенційні джерела підтримки. Загальне ослаблення долара США покращує курсове тло, а дорожча нафта може сприяти валюті країни — експортера енергоносіїв.

За наведеними даними, річна інфляція в Канаді у липні становила 2,9% проти 2,8% у червні, тоді як базові показники залишалися близькими до 2%. Банк Канади зберіг ключову ставку на рівні 2,25% і зазначив, що загальна інфляція може послабитися, якщо знизяться ціни на нафту та маржа на бензин.

Тому канадський долар залежатиме від того, чи сприйматиме ринок зростання цін на енергоносії як тимчасове або тривале. Стійкий нафтовий шок може підтримати валюту через зовнішню торгівлю, але водночас ускладнити рішення Банку Канади щодо ставок.

Австралійський долар: залежить і від долара США, і від глобального настрою

Австралійський долар може виграти від менш жорстких очікувань щодо політики ФРС, особливо якщо інвестори охочіше купуватимуть високодохідні валюти. Але він вразливіший до широкого переходу ринків у режим уникнення ризику, якщо загострення на Близькому Сході призведе до різкого подорожчання енергоносіїв або погіршення глобальних прогнозів.

Тому ймовірніша не рівномірна хвиля зростання всіх ризикових валют, а вибіркова реакція — залежно від того, які країни виграють від сировинних цін і наскільки сильно ринки уникають ризику.

Індійська рупія: короткострокове полегшення від слабкого долара, але нафта залишається проблемою

Слабший долар може зменшити тиск на рупію та покращити умови для портфельних інвестицій. Однак дорожча нафта діє у протилежному напрямку, адже Індія імпортує значну частину необхідних їй енергоносіїв.

Тривале зростання цін на нафту збільшує імпортний рахунок і може послабити рупію. Тому індійська валюта скористається м’якшими очікуваннями щодо ФРС лише за умови, що нафтовий шок залишиться обмеженим.

Нафта створює для долара протилежний канал підтримки

Криза навколо Ормузької протоки обмежує тривалість суто «ведмежого» прогнозу для долара. За повідомленнями, рух суден через протоку скоротився до шести за 10-денного середнього показника близько 11. 14 серпня ф’ючерси на Brent завершили торги на рівні 88,52 долара за барель, поки учасники ринку оцінювали атаки на танкери, відсутність прогресу в мирних переговорах і ризик тривалих перебоїв.

Попередження Ірану про перехід до більш наступальної позиції посилило ризик подальшого зростання нафтової премії. Для валют це має нерівномірні наслідки:

• дорожча нафта може відносно підтримати канадський долар;
• для валют країн-імпортерів нафти, зокрема індійської рупії, це зазвичай негативний фактор;
• різке загострення конфлікту може зрештою підтримати долар, якщо інвестори почнуть переходити в американські активи через їхню ліквідність і статус «тихої гавані».

Саме тому долар може падати через слабку внутрішню статистику США, але водночас залишатися здатним до різкого зростання на тлі геополітичних подій.

Висока дохідність облігацій США може сповільнити падіння долара

Підвищена дохідність казначейських облігацій США зберігає частину переваги долара за прибутковістю. Вона також важлива для реакції ФРС: якщо ціни на нафту підштовхнуть загальну інфляцію та інфляційні очікування вгору, американські чиновники можуть не поспішати підтверджувати ринкові ставки на відсутність подальших підвищень або лише на обмежене посилення політики.

Попередня ескалація конфлікту в районі Перської затоки вже підтримувала долар завдяки одночасній дії геополітичного попиту та жорсткіших коментарів представників ФРС. Подібне поєднання високої дохідності й уникнення ризику може перервати нинішній спад долара.

За чим стежитимуть ринки

Наступні сигнали центробанків покажуть, чи вважають інвестори останні слабкі показники початком тривалого уповільнення, чи лише тимчасовою паузою в економічній активності.

• Протокол липневого засідання FOMC. Учасники ринку шукатимуть оцінку балансу між слабшою активністю та все ще підвищеною інфляцією.
• Симпозіум у Джексон-Хоулі 27–29 серпня. Якщо ФРС заявить, що інфляція, пов’язана з нафтою, є тимчасовою, а базова дезінфляція триває, це посилить тиск на долар. Наголос на стійкій інфляції або необхідності зберігати можливість подальшого підвищення ставок, навпаки, підтримає дохідність облігацій і американську валюту.
• Ціни на нафту та рух суден через Ормузьку протоку. Подальше скорочення судноплавства або розширення конфлікту збільшить ризик інфляції, глобального переходу до уникнення ризику та нового попиту на долар.
• Статистика Японії та Канади. Ознаки сильнішого внутрішнього попиту в Японії можуть додатково підтримати єну, тоді як стійка інфляція в Канаді або подорожчання енергоносіїв впливатимуть на очікування щодо Банку Канади.

Висновок

Долар подешевшав тому, що після слабких даних про зайнятість, споживчу й виробничу інфляцію та роздрібні продажі ринки переглянули очікувану траєкторію ставок у США. Безпосереднім наслідком стало зниження впевненості у підвищенні ставки ФРС у вересні та скорочення очікуваної переваги американських активів за дохідністю.

Це підтримало єну, канадський і австралійський долари, а також частину валют країн, що розвиваються. Але прогноз залишається двостороннім: нова серія слабких даних і заспокійливий сигнал ФРС сприятимуть подальшому ослабленню долара, тоді як висока дохідність облігацій США, стійка інфляція або нове загострення навколо Ормузької протоки можуть швидко повернути попит на американську валюту.

Інфляційна статистика підтримала цей зсув, хоча не означає, що інфляційна проблема для центробанку зникла. У липні споживча інфляція становила 3,4% у річному вимірі проти 3,5% у червні, а базова інфляція сповільнилася до 2,5%. Індекс цін виробників у липні не змінився, тоді як аналітики очікували зростання на 0,2%.

Попит споживачів також виглядав менш стійким: роздрібні продажі в липні знизилися на 0,6% після зростання на 0,2% у червні. У сукупності ці показники вказали на втрату імпульсу в зайнятості, споживанні та ціновому тиску.

Для валютного ринку висновок був прямим: менше очікуваних підвищень ставки означає меншу потенційну перевагу американських активів за дохідністю, а отже — слабший попит на долар.

Чому інші валюти отримали підтримку

На валютному ринку важливі не лише темпи економічного зростання, а й відносні очікування щодо процентних ставок. Якщо трейдери вважають, що ставки у США зростатимуть повільніше, ніж передбачалося, вони скорочують довгі позиції в доларі та шукають валюти, чиї центробанки можуть залишатися порівняно менш «голубиними» — тобто не поспішати зі зниженням ставок.

Єна: нижча дохідність у США допомагає, але слабкий попит у Японії стримує зростання

Єна може зміцнюватися, якщо м’якші дані зі США звужують різницю між дохідністю американських і японських активів. Водночас власна статистика Японії ускладнює картину.

У другому кварталі ВВП країни зріс у перерахунку на річні темпи на 1,1%, не дотягнувши до консенсус-прогнозу 2,0%, а приватне споживання не змінилося. Reuters повідомило, що слабкий результат не мав змінити короткострокові очікування щодо підвищення ставки Банком Японії.

Отже, діють дві протилежні сили: нижчі очікувані ставки у США підтримують єну, але крихкий внутрішній попит обмежує прогнози щодо швидшого посилення японської політики. Єна також залишається дуже чутливою до дохідності казначейських облігацій США та ризику валютної інтервенції біля позначки 160 єн за долар.

Канадський долар: підтримка від нафти та відносно стійкої інфляції

Канадський долар у такому середовищі має два потенційні джерела підтримки. Загальне ослаблення долара США покращує курсове тло, а дорожча нафта може сприяти валюті країни — експортера енергоносіїв.

За наведеними даними, річна інфляція в Канаді у липні становила 2,9% проти 2,8% у червні, тоді як базові показники залишалися близькими до 2%. Банк Канади зберіг ключову ставку на рівні 2,25% і зазначив, що загальна інфляція може послабитися, якщо знизяться ціни на нафту та маржа на бензин.

Тому канадський долар залежатиме від того, чи сприйматиме ринок зростання цін на енергоносії як тимчасове або тривале. Стійкий нафтовий шок може підтримати валюту через зовнішню торгівлю, але водночас ускладнити рішення Банку Канади щодо ставок.

Австралійський долар: залежить і від долара США, і від глобального настрою

Австралійський долар може виграти від менш жорстких очікувань щодо політики ФРС, особливо якщо інвестори охочіше купуватимуть високодохідні валюти. Але він вразливіший до широкого переходу ринків у режим уникнення ризику, якщо загострення на Близькому Сході призведе до різкого подорожчання енергоносіїв або погіршення глобальних прогнозів.

Тому ймовірніша не рівномірна хвиля зростання всіх ризикових валют, а вибіркова реакція — залежно від того, які країни виграють від сировинних цін і наскільки сильно ринки уникають ризику.

Індійська рупія: короткострокове полегшення від слабкого долара, але нафта залишається проблемою

Слабший долар може зменшити тиск на рупію та покращити умови для портфельних інвестицій. Однак дорожча нафта діє у протилежному напрямку, адже Індія імпортує значну частину необхідних їй енергоносіїв.

Тривале зростання цін на нафту збільшує імпортний рахунок і може послабити рупію. Тому індійська валюта скористається м’якшими очікуваннями щодо ФРС лише за умови, що нафтовий шок залишиться обмеженим.

Нафта створює для долара протилежний канал підтримки

Криза навколо Ормузької протоки обмежує тривалість суто «ведмежого» прогнозу для долара. За повідомленнями, рух суден через протоку скоротився до шести за 10-денного середнього показника близько 11. 14 серпня ф’ючерси на Brent завершили торги на рівні 88,52 долара за барель, поки учасники ринку оцінювали атаки на танкери, відсутність прогресу в мирних переговорах і ризик тривалих перебоїв.

Попередження Ірану про перехід до більш наступальної позиції посилило ризик подальшого зростання нафтової премії. Для валют це має нерівномірні наслідки:

• дорожча нафта може відносно підтримати канадський долар;
• для валют країн-імпортерів нафти, зокрема індійської рупії, це зазвичай негативний фактор;
• різке загострення конфлікту може зрештою підтримати долар, якщо інвестори почнуть переходити в американські активи через їхню ліквідність і статус «тихої гавані».

Саме тому долар може падати через слабку внутрішню статистику США, але водночас залишатися здатним до різкого зростання на тлі геополітичних подій.

Висока дохідність облігацій США може сповільнити падіння долара

Підвищена дохідність казначейських облігацій США зберігає частину переваги долара за прибутковістю. Вона також важлива для реакції ФРС: якщо ціни на нафту підштовхнуть загальну інфляцію та інфляційні очікування вгору, американські чиновники можуть не поспішати підтверджувати ринкові ставки на відсутність подальших підвищень або лише на обмежене посилення політики.

Попередня ескалація конфлікту в районі Перської затоки вже підтримувала долар завдяки одночасній дії геополітичного попиту та жорсткіших коментарів представників ФРС. Подібне поєднання високої дохідності й уникнення ризику може перервати нинішній спад долара.

За чим стежитимуть ринки

Наступні сигнали центробанків покажуть, чи вважають інвестори останні слабкі показники початком тривалого уповільнення, чи лише тимчасовою паузою в економічній активності.

• Протокол липневого засідання FOMC. Учасники ринку шукатимуть оцінку балансу між слабшою активністю та все ще підвищеною інфляцією.
• Симпозіум у Джексон-Хоулі 27–29 серпня. Якщо ФРС заявить, що інфляція, пов’язана з нафтою, є тимчасовою, а базова дезінфляція триває, це посилить тиск на долар. Наголос на стійкій інфляції або необхідності зберігати можливість подальшого підвищення ставок, навпаки, підтримає дохідність облігацій і американську валюту.
• Ціни на нафту та рух суден через Ормузьку протоку. Подальше скорочення судноплавства або розширення конфлікту збільшить ризик інфляції, глобального переходу до уникнення ризику та нового попиту на долар.
• Статистика Японії та Канади. Ознаки сильнішого внутрішнього попиту в Японії можуть додатково підтримати єну, тоді як стійка інфляція в Канаді або подорожчання енергоносіїв впливатимуть на очікування щодо Банку Канади.

Висновок

Долар подешевшав тому, що після слабких даних про зайнятість, споживчу й виробничу інфляцію та роздрібні продажі ринки переглянули очікувану траєкторію ставок у США. Безпосереднім наслідком стало зниження впевненості у підвищенні ставки ФРС у вересні та скорочення очікуваної переваги американських активів за дохідністю.

Це підтримало єну, канадський і австралійський долари, а також частину валют країн, що розвиваються. Але прогноз залишається двостороннім: нова серія слабких даних і заспокійливий сигнал ФРС сприятимуть подальшому ослабленню долара, тоді як висока дохідність облігацій США, стійка інфляція або нове загострення навколо Ормузької протоки можуть швидко повернути попит на американську валюту.