Як робот RAIBO2 подолав марафон на одному заряді

Головне досягнення RAIBO2 — витривалість, а не рекорд швидкості. Створений у Корейському передовому інституті науки і технологій (KAIST) чотириногий робот 17 листопада 2024 року подолав марафон Sangju Dried Persimmon Marathon разом із бігунами. Він пройшов 42,195 км за 4 год 19 хв 52 с, не підзаряджаючи й не змінюючи акумулятор. За даними KAIST, це перший чотириногий робот, який завершив повний марафон.3312

Звідки взялася така витривалість

Дослідники зменшували втрати енергії в усій системі, а не лише змінювали алгоритм руху. RAIBO2 отримав легші ноги, оптимізовані схеми керування двигунами та вдосконалену за допомогою машинного навчання систему керування рухом. Разом ці рішення знижують витрати енергії на рух ніг і підтримання ходи.1210

Легшу ногу потрібно з меншими зусиллями розганяти знову й знову; електроніка з меншими втратами марнує менше електроенергії у вигляді тепла. Для розробки алгоритму руху також застосовували навчання з підкріпленням у симуляції.1234 Наявні джерела не дають змоги визначити, який внесок у результат зробило кожне вдосконалення окремо. Тож марафонський пробіг варто розглядати як результат спільної роботи механіки, електроніки й програмного керування.

Що показують цифри

За час марафону робот витратив приблизно 1280 Вт·год — це близько 30,3 Вт·год на кілометр. Його середній показник енерговитрат на переміщення, який враховує вагу й пройдену відстань, становив 0,25. Для людини в дослідженні наведено значення 0,37: за цим конкретним показником результат робота приблизно на 32% нижчий. Але це не порівняння швидкості, а електроенергія з акумулятора й енергія, яку витрачає організм людини, не є цілком тотожними величинами.12

Повідомляється також про запас ходу RAIBO2 приблизно 65 км на одному заряді — близько утричі більше, ніж у попередніх порівнюваних роботів. Проте на самому марафоні він подолав 42,195 км: решта дистанції була оцінкою можливого запасу ходу, а не перевіреним під час забігу результатом.1013

Із залишком заряду теж не варто поспішати з точними висновками. У вихідних даних про забіг фігурує місткість акумулятора 2016 Вт·год: якщо відняти 1280 Вт·год витрат, вийде 736 Вт·год. Водночас інше повідомлення називає загальну місткість 1930 Вт·год. Через цю розбіжність точний залишок за наведеними цифрами визначити складно.32

Що довів марафон — і чого ще ні

Під час забігу команда збирала дані про споживання електроенергії та рух робота в реальних умовах. Це зробило марафон випробуванням тривалої роботи, а не просто демонстрацією на фініші. KAIST також зазначає, що до команди супроводу входили оператор керування, оператор камери й працівники, які допомагали серед натовпу. Водночас доступні джерела не підтверджують повного синхронізованого журналу GPS, електричних і температурних вимірювань або безперервного відеозапису всієї дистанції.2433

Результати опублікували в Nature 23 вересня 2026 року — майже через два роки після марафону. За повідомленнями медіа, це було перше дослідження з робототехніки від корейської установи, що вийшло в основному журналі Nature.145

Пов’язаний із KAIST стартап Raion Robotics працює над застосуваннями, зокрема для інспекцій і реагування на надзвичайні ситуації: там довша робота без підзаряджання може бути корисною. Але марафонський фініш сам собою ще не доводить, що робот так само довго працюватиме з обладнанням, автономно діятиме в небезпечних умовах або буде надійним у складі парку з багатьох роботів.1921