OpenAI заблокувала мережу шахраїв, які використовували ChatGPT для масштабних афер

Акаунти пов’язали з Пойпетом — містом у провінції Бантеймеанчей. Публікації The Wall Street Journal, Amnesty International, Reuters і Associated Press неодноразово пов’язували цей район із шахрайськими центрами та операціями, у яких фігурує торгівля людьми .

Чотири схеми, які підтримувала мережа

OpenAI встановила, що одна скоординована група акаунтів допомагала щонайменше в чотирьох різних видах шахрайства .

1. Інвестиційні афери з криптовалютою та золотом. Оператори використовували образи потенційних романтичних партнерів, щоб спочатку вибудувати довіру, а потім пропонувати жертвам нібито вигідні інвестиції у криптовалюти або спотову торгівлю золотом. ChatGPT допомагав створювати фальшиві підтвердження купівлі акцій і торгові інтерфейси, що мали вигляд справжніх.

2. Романтичне шахрайство. Зловмисники місяцями могли вести тривалі розмови від імені вигаданих людей. Такий підхід часто називають «відгодовуванням свині» (pig butchering): спочатку шахрай поступово завойовує довіру, а згодом переходить до фінансового прохання.

3. Шахрайство під виглядом азартних платформ. Оператори видавали себе за представників онлайн-казино або букмекерських сервісів, обіцяли фальшиві бонуси та виграші, а потім переконували людей внести гроші, які неможливо було повернути.

4. Видавання себе за правоохоронців. Шахраї представлялися співробітниками правоохоронних органів і повідомляли жертвам, що ті нібито мають сплатити штраф за тяжкі злочини. За допомогою ChatGPT вони створювали підроблені юридичні повідомлення, паспорти та інші документи з офіційним виглядом.

Сліди торгівлі людьми та примусової праці

Найбільш тривожна частина звіту OpenAI стосується того, що люди, які безпосередньо виконували шахрайську роботу, самі могли бути жертвами експлуатації. Компанія виявила кілька ознак, сумісних із торгівлею людьми та примусовою працею; подібні практики також описували Amnesty International, ООН та інші організації .

• Оголошення про роботу для потенційно завербованих працівників. Користувачі створювали оголошення в соцмережах про вакансії «чатерів» у Пойпеті. Кандидатам обіцяли переліт, житло, харчування, візи та дозволи на роботу. Правозахисники називають такі обіцянки типовим способом заманювання іноземців до шахрайських центрів .

• Облік боргів і примусу. У мережі вели таблиці з інформацією про борги працівників, відрахування із зарплати, дисциплінарні штрафи та виплати за кредитами. Внутрішнє листування стосувалося міграційного статусу, дозволів на роботу, прострочених віз і стимулів для вербування .

• Згадки про утримання та втечі. У деяких розмовах ішлося про ймовірне утримання людей, спроби втечі та можливу кримінальну відповідальність для осіб, яких змушували працювати в шахрайських центрах .

• Відповідність попереднім розслідуванням. OpenAI зазначила, що ці ознаки узгоджуються з матеріалами The Wall Street Journal, Amnesty International, Reuters та Associated Press про злочинні угруповання Південно-Східної Азії. Такі групи вербують людей під виглядом легальної роботи, а потім утримують їх за допомогою боргової залежності та примусу .

У компанії наголосили :

«Хоча ми не можемо незалежно встановити обставини кожної конкретної людини, ця діяльність нагадує, що ті, хто здійснює шахрайство, самі можуть бути жертвами експлуатації».

Як OpenAI зупинила мережу

Реакція компанії складалася з трьох основних кроків :

1. Блокування акаунтів і обмеження доступу. OpenAI заблокувала скоординовану мережу акаунтів ChatGPT, яка, за оцінкою компанії, найімовірніше походила з Камбоджі та працювала в районі Пойпета. Також були вжиті заходи, щоб ускладнити повторний доступ до продуктів і сервісів OpenAI.

2. Обмін розвідувальною інформацією. Компанія передала відповідні індикатори загроз галузевим партнерам і компетентним органам. Поштовхом до розслідування став сигнал від WhatsApp .

3. Публічне розкриття деталей. OpenAI оприлюднила звіт, щоб інші платформи, дослідники кібербезпеки та правоохоронні органи могли використати ці висновки для виявлення подібних операцій.

Скільки людей постраждало

Точний розмір фінансових збитків залишається невідомим. Однак із внутрішніх повідомлень шахраїв випливає, що вони могли контактувати із сотнями потенційних жертв у межах різних схем. Окремі потерпілі, за цими ж матеріалами, втрачали тисячі доларів .

Камбоджійська індустрія шахрайських центрів

Цей випадок не є поодиноким. За оцінкою, наведеною у звіті ООН за 2024 рік, від 100 000 до 150 000 людей — багато з них іноземці, яких заманили фальшивими пропозиціями роботи, — могли стати жертвами торгівлі людьми й утримуватися в камбоджійських центрах, де їх змушували проводити онлайн-шахрайські операції .

У звіті Amnesty International за 2025 рік понад 50 шахрайських центрів у Камбоджі описано як місця, пов’язані з торгівлею людьми, рабством і примусовою працею .

OpenAI вже повідомляла про пов’язану активність. У лютому 2025 року компанія заблокувала групу акаунтів ChatGPT, діяльність яких, імовірно, була пов’язана з операцією з Камбоджі. Моделі використовували для перекладу та створення коментарів у мережі романтичного шахрайства на X, Facebook, Instagram і LINE . Подальше розслідування Meta показало, що активність, імовірно, походила з «нещодавно створеного шахрайського центру в Камбоджі» .

Що цей випадок означає для безпеки ШІ

Історія з Пойпетом показує, як мовні моделі можуть стати інфраструктурою для злочинної мережі. ШІ не обов’язково створює саму аферу, але здатен суттєво прискорити написання переконливих повідомлень, роботу багатомовних команд, підготовку рекламних матеріалів і ведення внутрішньої документації.

Підхід OpenAI — блокування акаунтів, обмін інформацією та публічний звіт — є одним із можливих способів реагування, що не обмежується лише модерацією вже опублікованого контенту.

Водночас блокування акаунтів не ліквідує фізичні центри й не звільняє людей, яких могли примусити працювати в них. Як зазначалося в одному з галузевих аналізів, OpenAI зупинила операційний шар підтримки шахрайства, але не саму фізичну організацію . Тому протидія таким мережам потребує спільних дій урядів, правоохоронців, технологічних компаній і правозахисних організацій.