Токаєв закликав Путіна «заморозити» війну: реакція Кремля, підтримка України та нові накази Москви

Токаєв наголосив на людській ціні війни: за його словами, «ганебно», що гинуть молоді люди, а «все це має бути зупинено» . Він також заявив, що досі не розуміє, чому Росія почала агресію проти України, і додав, що «характер цього конфлікту не до кінця зрозумілий багатьом, зокрема й нам» .

Під «формулою Стамбулу 2.0» Токаєв мав на увазі оновлений варіант переговорного підходу, пов’язаного зі стамбульськими контактами Росії та України після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році . Він запропонував після припинення бойових дій рухатися до миру за безпекових гарантій великих держав, зокрема Росії .

Під час відкритої частини заходу Путін публічно на цю пропозицію не відповів .

Кремль відкинув ідею того ж дня

Реакція Москви була швидкою. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «замороження конфлікту як такого неможливе» з огляду на нинішню позицію Києва .

За словами Пєскова, Путін нібито надав Токаєву «детальне пояснення» ситуації та причин, через які припинення бойових дій, на думку Кремля, неможливе .

Російська сторона наполягає, що спершу має досягти своїх цілей на полі бою, і лише після цього можна розглядати подальші домовленості . «Для нас головна умова — ми маємо досягти своїх цілей», — сказав Пєсков .

Таким чином, Москва представила позицію Києва як головну перешкоду для припинення бойових дій і не погодилася використати пропозицію казахстанського президента як основу для переговорного процесу.

Київ підтримав звернення Казахстану

В Україні заклик Токаєва зустріли інакше. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «реалістичним, своєчасним і мудрим посланням» .

Сибіга нагадав, що Україна вже пропонувала припинити війну вздовж нинішньої лінії фронту й перейти до дипломатії, однак Кремль продовжує відкидати цей шлях .

«Головний висновок: Москва має відчути більший тиск, перш ніж погодиться на реалістичні мирні пропозиції», — заявив український міністр .

Які накази підписав Путін за два дні

27 липня — через два дні після публічного звернення Токаєва — Путін підписав два розпорядження, що дозволяють уряду Росії розпочати переговори з Казахстаном та Узбекистаном про внесення змін до чинних угод у сфері військово-технічного співробітництва .

Йдеться про такі документи:

• Угода з Казахстаном від 24 грудня 2013 року. Вона регулює продаж російського озброєння Казахстану, взаємні поставки продукції військового призначення, передачу технологій і захист секретної інформації .
• Договір з Узбекистаном від 29 листопада 2016 року. Він охоплює подібні напрямки військово-технічної взаємодії .

Документи оприлюднили на офіційному російському порталі правової інформації, про них також повідомили російські та центральноазійські медіа . Важливо, що розпорядження лише відкривають шлях до переговорів про зміни угод, а не означають автоматичного укладення нових договорів.

Санкції та військові ланцюги постачання

Частина російськомовних джерел пов’язала ініціативу з перегляду угод із західними санкціями проти Росії . Європейський Союз заборонив експорт до Росії зброї, військової продукції та широкого спектра товарів подвійного призначення — зокрема електронних компонентів, двигунів і деталей для безпілотників. США, ЄС, Велика Британія та Японія також визначили 50 категорій товарів, які, за їхньою оцінкою, Росія намагається закуповувати для військових потреб: мікросхеми, оптичне обладнання та авіаційні компоненти .

Чинні угоди передбачають не лише продаж російської зброї Казахстану та Узбекистану, а й взаємні поставки продукції військового призначення . Саме тому оновлення договірної бази потенційно може стосуватися ширшого спектра співпраці: від постачання техніки до ремонту, модернізації, технологій і захисту секретних даних .

Що показує ця послідовність подій

Події в Омську продемонстрували складне становище Казахстану. Токаєв намагається зберігати союзницькі відносини з Росією, водночас публічно закликаючи припинити війну та відновити дипломатичні контакти .

Для Кремля ж публічний заклик близького партнера не став приводом погодитися на паузу. Москва повторила вимогу спочатку досягти заявлених цілей на полі бою, а вже через два дні санкціонувала переговори про оновлення військово-технічної співпраці з Казахстаном та Узбекистаном .

Як зазначав Інститут вивчення війни, Путін, схоже, використав пропозицію Казахстану про «замороження» конфлікту для обґрунтування подальшої потреби у військових успіхах, а не як основу для переговорів . На цьому тлі західні санкції могли посилити зацікавленість Москви у збереженні та розширенні доступних військових ланцюгів постачання в Центральній Азії .