Падіння було широкомасштабним. Найбільше скорочення зафіксовано у виробництві інвестиційних товарів (-2,1% м/м), за яким слідують проміжні товари (-0,9%) та споживчі товари (-0,7%). Лише енергетичний сектор показав зростання (+0,8%) . Загалом за другий квартал все ще спостерігалося скромне зростання на +0,4% квартал до кварталу, але червневі дані обірвали цю динаміку .

Франція: незначне загальне зростання, але глибокий спад у промисловості

Загальний промисловий показник Франції зріс лише на 0,1% у червні, не дотягнувши до консенсус-прогнозу в 0,3% та після переглянутого -0,2% у травні . Однак цей загальний показник є оманливим: власне обробна промисловість скоротилася на 1,1% у червні (після -1,0% у травні) через глибоке падіння у харчовій промисловості (-0,8%), виробництві коксу та нафтопродуктів (-12%) та транспортному машинобудуванні (-3,8%) . Загальне зростання на 0,1% було забезпечене виключно відскоком на 4,2% у секторі видобутку, енергетики та водопостачання, а не активністю заводів .

Спільні причини слабкості

Кілька спільних факторів пояснюють синхронне розчарування в обох економіках:

• Війна на Близькому Сході / конфлікт з Іраном. Триваючі транспортні збої через іранську війну продовжують тиснути на ланцюги постачання, підвищуючи витрати на ресурси та затримуючи поставки .
• Стагнація попиту. Виробничий PMI єврозони S&P Global за червень склав 51,4 — все ще в зоні розширення, але це найнижчий показник за кілька місяців, причому нові замовлення фактично не зростають . Попит на товари стагнував, оскільки цикл післяпандемічного накопичення запасів згасає.
• Витратний тиск. Витрати на ресурси для заводів єврозони досягли чотирирічного максимуму в травні, компанії повідомляють про постійне стиснення маржі .
• Розпродаж запасів. Попереднє накопичення запасів, яке підтримувало виробництво, поступилося місцем розчищенню залишків, а не новому виробництву, викликаному попитом. Липневий PMI показав, що обсяги виробництва на заводах зростали найшвидшими темпами за 4,5 роки, але майже повністю за рахунок «виконання старих замовлень», а не нового попиту .
• Перелив слабкості зі сфери послуг. Композитний PMI єврозони у червні залишився у зоні скорочення (PMI послуг: 48,9), що вказує на те, що слабкість у ширшій економіці тисне на промислову впевненість .

Наслідки для відновлення промисловості єврозони

Червневі дані з Італії та Франції підтверджують, що промислове відновлення єврозони втратило імпульс у другому кварталі після сильного початку року. Відскок першого кварталу, зумовлений відновленням запасів та витратами на оборону, згасає .

Німеччина, як і раніше, є найбільшим тягарем для промислової картини єврозони. Двомісячне скорочення в Італії та спад виробництва у Франції свідчать про те, що слабкість є широкою, а не лише німецькою. Липневі виробничі PMI посилюють цю крихку картину: обсяги виробництва зростають за рахунок розчищення залишків, а не нових замовлень, що вказує на потенційно тимчасове зростання .

Наслідки для політики ЄЦБ

На засіданні 11 червня 2026 року ЄЦБ підвищив ставку за депозитами на 25 базисних пунктів, до 2,25%, завершивши річну паузу . Рішення було зумовлене все ще високою інфляцією: червневі прогнози ЄЦБ передбачали загальну інфляцію на рівні 3,0% у 2026 році та 2,3% у 2027 році .

Червневі промислові провали, у поєднанні з триваючим скороченням у сфері послуг та негативною зоною композитного PMI, посилюють аргументи на користь того, щоб ЄЦБ залишив ставки без змін на наступному засіданні. Війна на Близькому Сході тисне на економічну активність, а власні червневі прогнози ЄЦБ вже передбачають дуже скромне зростання ВВП (0,8% у 2026 році, 1,2% у 2027 році) .

Оскільки зростання сповільнюється, а інфляція залишається вище цілі, але має тенденцію до зниження, ЄЦБ, найімовірніше, чекатиме на додаткові дані перед будь-яким наступним кроком. Ризик політичної помилки — підвищення ставок на тлі уповільнення — зріс. Тривала пауза виглядає ймовірною.

Наслідки для євро

Негативні сюрпризи в Італії та Франції зменшують відносну перевагу в зростанні, яку єврозона вибудовувала відносно США на початку 2026 року. Слабші дані виробничого сектору зазвичай тиснуть на євро, оскільки знижують очікуваний диференціал процентних ставок.

Ринки тепер закладатимуть нижчу ймовірність подальших підвищень ставок ЄЦБ. Якщо ФРС залишиться на паузі або буде сприйматися як більш «яструбиний», пара EUR/USD може опинитися під новим тиском. Наратив крихкого відновлення дає мало підстав для зміцнення євро з поточних рівнів.

Підсумок. Падіння в Італії на -1,0% та зростання у Франції на 0,1% (при падінні виробництва на -1,1%) — це обидва провали, які оголюють м'якшання реальної економіки під капотом загального PMI, який все ще виглядає експансивним. Червневе підвищення ставки ЄЦБ тепер виглядає як пік цього циклу, причому тривала пауза є вірогідною. Євро не має сильного каталізатора для подальшого зростання на основі цих даних.

Падіння було широкомасштабним. Найбільше скорочення зафіксовано у виробництві інвестиційних товарів (-2,1% м/м), за яким слідують проміжні товари (-0,9%) та споживчі товари (-0,7%). Лише енергетичний сектор показав зростання (+0,8%) . Загалом за другий квартал все ще спостерігалося скромне зростання на +0,4% квартал до кварталу, але червневі дані обірвали цю динаміку .

Франція: незначне загальне зростання, але глибокий спад у промисловості

Загальний промисловий показник Франції зріс лише на 0,1% у червні, не дотягнувши до консенсус-прогнозу в 0,3% та після переглянутого -0,2% у травні . Однак цей загальний показник є оманливим: власне обробна промисловість скоротилася на 1,1% у червні (після -1,0% у травні) через глибоке падіння у харчовій промисловості (-0,8%), виробництві коксу та нафтопродуктів (-12%) та транспортному машинобудуванні (-3,8%) . Загальне зростання на 0,1% було забезпечене виключно відскоком на 4,2% у секторі видобутку, енергетики та водопостачання, а не активністю заводів .

Спільні причини слабкості

Кілька спільних факторів пояснюють синхронне розчарування в обох економіках:

• Війна на Близькому Сході / конфлікт з Іраном. Триваючі транспортні збої через іранську війну продовжують тиснути на ланцюги постачання, підвищуючи витрати на ресурси та затримуючи поставки .
• Стагнація попиту. Виробничий PMI єврозони S&P Global за червень склав 51,4 — все ще в зоні розширення, але це найнижчий показник за кілька місяців, причому нові замовлення фактично не зростають . Попит на товари стагнував, оскільки цикл післяпандемічного накопичення запасів згасає.
• Витратний тиск. Витрати на ресурси для заводів єврозони досягли чотирирічного максимуму в травні, компанії повідомляють про постійне стиснення маржі .
• Розпродаж запасів. Попереднє накопичення запасів, яке підтримувало виробництво, поступилося місцем розчищенню залишків, а не новому виробництву, викликаному попитом. Липневий PMI показав, що обсяги виробництва на заводах зростали найшвидшими темпами за 4,5 роки, але майже повністю за рахунок «виконання старих замовлень», а не нового попиту .
• Перелив слабкості зі сфери послуг. Композитний PMI єврозони у червні залишився у зоні скорочення (PMI послуг: 48,9), що вказує на те, що слабкість у ширшій економіці тисне на промислову впевненість .

Наслідки для відновлення промисловості єврозони

Червневі дані з Італії та Франції підтверджують, що промислове відновлення єврозони втратило імпульс у другому кварталі після сильного початку року. Відскок першого кварталу, зумовлений відновленням запасів та витратами на оборону, згасає .

Німеччина, як і раніше, є найбільшим тягарем для промислової картини єврозони. Двомісячне скорочення в Італії та спад виробництва у Франції свідчать про те, що слабкість є широкою, а не лише німецькою. Липневі виробничі PMI посилюють цю крихку картину: обсяги виробництва зростають за рахунок розчищення залишків, а не нових замовлень, що вказує на потенційно тимчасове зростання .

Наслідки для політики ЄЦБ

На засіданні 11 червня 2026 року ЄЦБ підвищив ставку за депозитами на 25 базисних пунктів, до 2,25%, завершивши річну паузу . Рішення було зумовлене все ще високою інфляцією: червневі прогнози ЄЦБ передбачали загальну інфляцію на рівні 3,0% у 2026 році та 2,3% у 2027 році .

Червневі промислові провали, у поєднанні з триваючим скороченням у сфері послуг та негативною зоною композитного PMI, посилюють аргументи на користь того, щоб ЄЦБ залишив ставки без змін на наступному засіданні. Війна на Близькому Сході тисне на економічну активність, а власні червневі прогнози ЄЦБ вже передбачають дуже скромне зростання ВВП (0,8% у 2026 році, 1,2% у 2027 році) .

Оскільки зростання сповільнюється, а інфляція залишається вище цілі, але має тенденцію до зниження, ЄЦБ, найімовірніше, чекатиме на додаткові дані перед будь-яким наступним кроком. Ризик політичної помилки — підвищення ставок на тлі уповільнення — зріс. Тривала пауза виглядає ймовірною.

Наслідки для євро

Негативні сюрпризи в Італії та Франції зменшують відносну перевагу в зростанні, яку єврозона вибудовувала відносно США на початку 2026 року. Слабші дані виробничого сектору зазвичай тиснуть на євро, оскільки знижують очікуваний диференціал процентних ставок.

Ринки тепер закладатимуть нижчу ймовірність подальших підвищень ставок ЄЦБ. Якщо ФРС залишиться на паузі або буде сприйматися як більш «яструбиний», пара EUR/USD може опинитися під новим тиском. Наратив крихкого відновлення дає мало підстав для зміцнення євро з поточних рівнів.

Підсумок. Падіння в Італії на -1,0% та зростання у Франції на 0,1% (при падінні виробництва на -1,1%) — це обидва провали, які оголюють м'якшання реальної економіки під капотом загального PMI, який все ще виглядає експансивним. Червневе підвищення ставки ЄЦБ тепер виглядає як пік цього циклу, причому тривала пауза є вірогідною. Євро не має сильного каталізатора для подальшого зростання на основі цих даних.