Вілсон не закликає повністю відмовлятися від облігацій. Натомість він радить скорочувати їхню дюрацію — тобто чутливість вартості паперів до зміни відсоткових ставок. Це може обмежити втрати в разі зростання дохідності. Водночас інвестор може розглянути золото та інші активи, пов’язані з сировинними товарами, як захисні елементи портфеля. У ширшому переліку потенційних інструментів для захисту від інфляції Вілсон також згадував біткоїн.
У такій конструкції золото — передусім не джерело регулярного доходу. Його роль полягає в потенційному хеджуванні портфеля, коли інфляція, монетарна невизначеність або одночасне зростання кореляції між акціями й облігаціями роблять традиційну диверсифікацію менш надійною.
Вілсон описав ситуацію як частину широкої ротації в бік сировинних активів. За його оцінкою, спочатку увага перейшла до виробників золота й срібла, потім — до рідкісноземельних елементів та інших металів, енергетики й напівпровідників. Спільна риса цих напрямів — потенційно відмінна поведінка порівняно з традиційними акціями та інструментами з фіксованою дохідністю.
Це не означає, що всі сировинні або гірничодобувні активи рухатимуться синхронно. Радше йдеться про пошук ширшого набору інструментів для управління ризиком, ніж стандартне поєднання акцій та облігацій.
Ціль Morgan Stanley у $5 200 за унцію на другу половину року — це прогноз, а не гарантований результат. Вона значною мірою залежить від відновлення припливу коштів до біржових фондів (ETF), орієнтованих на золото. Попит центральних банків може залишатися підтримувальним фактором, але інвестори в ETF особливо чутливі до очікувань щодо політики ФРС, реальної дохідності облігацій і курсу долара.
Серед чинників, які можуть послабити перспективи золота:
Геополітична напруженість не є однозначно позитивним чинником для золота. Вона може посилити попит на активи-притулки, але водночас підштовхнути ціни на нафту та змусити ФРС відкласти пом’якшення політики. У такому разі зростання дохідності може нівелювати підтримку від захисного попиту.
Сприятливіший сценарій передбачає слабші економічні дані, нижчі очікування щодо підвищення ставок, падіння реальної дохідності, ослаблення долара та відновлення покупок золотих ETF.
Срібло може виграти, якщо ротація в дорогоцінні метали та сировинні активи розшириться. Водночас воно, ймовірно, залишатиметься волатильнішим за золото. Наявні дані не підтверджують, що срібло обов’язково досягне $75–100 або підніметься вище, тому такі значення слід розглядати як спекулятивні сценарії, а не як обґрунтований прогноз.
Звітна сесія показала обидві сторони цієї динаміки: срібло зросло на 1,32%, випередивши золото з його підйомом на 0,44%. Але рух протягом одного дня не свідчить про формування стійкого тренду. Якщо ставки та долар почнуть рухатися проти дорогоцінних металів, срібло може впасти сильніше, ніж золото.
UBS назвав золото привабливим активом і засобом хеджування та підвищив свої цілі на 2026 рік до $6 200 за унцію на березень, червень і вересень — із попередніх $5 000. На кінець 2026 року банк прогнозує помірне зниження до $5 900.
Ці оцінки оптимістичніші за прогноз Morgan Stanley у $5 200 на другу половину року. Проте обидва показники є аналітичними оцінками, а не гарантіями. Розбіжність між прогнозами лише підкреслює головне: довгострокова історія золота може залишатися сприятливою, але її реалізація залежатиме від монетарної політики, реальної дохідності, валютних коливань, потоків коштів до фондів і того, як геополітичні ризики впливатимуть на інфляцію.
Отже, аргумент Вілсона — це не просте «купуйте золото». Його теза полягає в тому, що одночасне падіння акцій та облігацій у 2022 році продемонструвало потребу в ширшому наборі інструментів для диверсифікації. При цьому відсотковий ризик усередині облігаційної частини портфеля також потребує окремого контролю.