Ситуація стала ще напруженішою після того, як Об’єднані Арабські Емірати призупинили торгівлю, комерційні обміни та фінансові операції з Іраном на тлі повідомлень про ескалацію із застосуванням ракет. Reuters зазначило, що це посилило тиск у нестабільному протистоянні між США та Іраном.
Для золота механізм зрозумілий: що вищою здається ймовірність конфлікту, санкцій або перебоїв у постачанні сировини, то більшим стає попит на актив, який використовують для захисту портфеля. Золото не залежить від платоспроможності конкретного емітента, тому може приваблювати інвесторів у періоди переоцінки політичних, фінансових і логістичних ризиків.
Ціни на нафту одночасно сигналізували про ризик навколо Ормузу та передавали цей ризик у фінансові ринки. Reuters повідомило, що нафта дорожчала на тлі оцінок перспектив відкриття протоки, а золото під час попередньої фази протистояння досягло дев’ятитижневого максимуму.
Спочатку дорога нафта може посилювати попит на золото: інвестори побоюються енергетичного шоку, ширших економічних перебоїв і втрати купівельної спроможності. Але згодом взаємозв’язок може змінитися.
Якщо високі ціни на нафту підтримують інфляцію, ринок може почати очікувати менше знижень ставки Федеральної резервної системи США або навіть нового посилення політики. Вищі дохідності казначейських облігацій і сильніший долар збільшують альтернативну вартість володіння золотом, яке не приносить процентного доходу.
Цей тиск був помітний у липні. За даними Reuters, нове загострення між США та Іраном підштовхнуло вгору ціни на нафту й долар, посиливши очікування, що ставки залишатимуться високими довше. Це негативно вплинуло на дорогоцінний метал.
Отже, для золота найсприятливіша ситуація виникає тоді, коли геополітичний ризик зростає, але реальні дохідності та курс долара не роблять паралельного різкого стрибка.
Зростання золота на 37,05% за рік показує, що криза навколо Ормузької протоки — лише частина ширшої картини. Останні новини додали ринку терміновості, але ціни й до цього перебували на історично високих рівнях.
Доступні дані не дають змоги точно визначити, яку частку річного зростання забезпечили купівлі центральних банків, страхування інвестиційних портфелів або саме геополітичні ризики. Обережніший висновок полягає в тому, що ситуація навколо протоки продемонструвала чутливість золота одразу до кількох факторів:
Тому ціна золота може різко рухатися в обох напрямках. У серпні сигнали про можливе відкриття Ормузької протоки супроводжувалися зростанням золота, зокрема тому, що зменшили очікування підвищення ставки ФРС через нафтовий шок.
Це пояснює, чому золото не є простим активом за принципом «війна починається — золото зростає». Вплив геополітичної події залежить від того, як вона змінює ціни на нафту, курс долара, дохідності облігацій і очікування щодо центральних банків.
Окремим, але пов’язаним сигналом стали зміни у потоках фізичного золота на ф’ючерсному ринку Гонконгу. За контрактом HKEX на золото, номінованим у доларах США, 19 серпня поставили 145 кг металу — більш ніж удвічі вище за попередній рекорд у 63 кг, встановлений у грудні 2018 року. Після перезапуску контракту 6 липня середній денний обсяг торгів становив 9974 контракти, їхня номінальна вартість — близько $1,35 млрд, а кількість учасників перевищила 30.
Цей показник важливий тому, що демонструє зв’язок між торгівлею деривативами та фізичним розрахунком, а не лише спекуляціями з розрахунком грошима. Один контракт передбачає один кілограм золота високої чистоти, яке фізично постачається в Гонконзі.
Це підтримує прагнення Гонконгу стати регіональним центром торгівлі дорогоцінними металами та управління ризиками. Поєднання доларової та офшорно-юаневої деномінації, а також можливості поставки в Гонконзі дає учасникам ринку додатковий майданчик для управління позиціями в золоті в умовах санкцій і перебудови торговельних маршрутів. HKEX прямо вказує, що продукт розрахований на учасників із материкового Китаю та міжнародних інвесторів.
Водночас один рекорд поставки не доводить, що Гонконг уже витіснив Лондон, Нью-Йорк або Шанхай. Для статусу глобального центру потрібні стабільна ліквідність за різними строками контрактів, надійний кліринг і поставки, широка міжнародна участь, а також розвинена мережа сховищ, афінажних підприємств і трейдерів. Нинішні цифри свідчать про динаміку, але ще не про домінування.
Перспективи золота залежатимуть від того, який ризик стане головним для ринку.
Золото може залишатися під тиском попиту, якщо дипломатія не зрушить з місця, ризики для судноплавства збережуться, а інвестори й надалі шукатимуть захист від ширшого регіонального конфлікту. Утримання ставки ФРС, зниження реальних дохідностей або ослаблення долара зробили б цей попит ще потужнішим, зменшивши вартість утримання золота.
Ралі може згаснути, якщо переконлива домовленість відновить комерційне судноплавство через Ормузьку протоку й зменшить імовірність подальшої ескалації. Додатковим фактором тиску стане ситуація, за якої дорога нафта одночасно підвищить інфляційні очікування, зміцнить долар і підштовхне вгору дохідності казначейських облігацій.
Один із нещодавніх розворотів продемонстрував саме таке поєднання: ф’ючерси на золото падали, коли різко зросли дохідності облігацій, зміцнився долар, а невизначеність навколо Ормузу посилила інфляційні побоювання.
Головний висновок: рівень $4600 варто сприймати радше як чутливу до заголовків ринкову позначку, ніж як незмінну фундаментальну оцінку. Криза навколо Ормузької протоки додала золоту геополітичну премію, але подальший рух визначить баланс між попитом на захисний актив і продажами, зумовленими процентними ставками.
Ситуація стала ще напруженішою після того, як Об’єднані Арабські Емірати призупинили торгівлю, комерційні обміни та фінансові операції з Іраном на тлі повідомлень про ескалацію із застосуванням ракет. Reuters зазначило, що це посилило тиск у нестабільному протистоянні між США та Іраном.
Для золота механізм зрозумілий: що вищою здається ймовірність конфлікту, санкцій або перебоїв у постачанні сировини, то більшим стає попит на актив, який використовують для захисту портфеля. Золото не залежить від платоспроможності конкретного емітента, тому може приваблювати інвесторів у періоди переоцінки політичних, фінансових і логістичних ризиків.
Ціни на нафту одночасно сигналізували про ризик навколо Ормузу та передавали цей ризик у фінансові ринки. Reuters повідомило, що нафта дорожчала на тлі оцінок перспектив відкриття протоки, а золото під час попередньої фази протистояння досягло дев’ятитижневого максимуму.
Спочатку дорога нафта може посилювати попит на золото: інвестори побоюються енергетичного шоку, ширших економічних перебоїв і втрати купівельної спроможності. Але згодом взаємозв’язок може змінитися.
Якщо високі ціни на нафту підтримують інфляцію, ринок може почати очікувати менше знижень ставки Федеральної резервної системи США або навіть нового посилення політики. Вищі дохідності казначейських облігацій і сильніший долар збільшують альтернативну вартість володіння золотом, яке не приносить процентного доходу.
Цей тиск був помітний у липні. За даними Reuters, нове загострення між США та Іраном підштовхнуло вгору ціни на нафту й долар, посиливши очікування, що ставки залишатимуться високими довше. Це негативно вплинуло на дорогоцінний метал.
Отже, для золота найсприятливіша ситуація виникає тоді, коли геополітичний ризик зростає, але реальні дохідності та курс долара не роблять паралельного різкого стрибка.
Зростання золота на 37,05% за рік показує, що криза навколо Ормузької протоки — лише частина ширшої картини. Останні новини додали ринку терміновості, але ціни й до цього перебували на історично високих рівнях.
Доступні дані не дають змоги точно визначити, яку частку річного зростання забезпечили купівлі центральних банків, страхування інвестиційних портфелів або саме геополітичні ризики. Обережніший висновок полягає в тому, що ситуація навколо протоки продемонструвала чутливість золота одразу до кількох факторів:
Тому ціна золота може різко рухатися в обох напрямках. У серпні сигнали про можливе відкриття Ормузької протоки супроводжувалися зростанням золота, зокрема тому, що зменшили очікування підвищення ставки ФРС через нафтовий шок.
Це пояснює, чому золото не є простим активом за принципом «війна починається — золото зростає». Вплив геополітичної події залежить від того, як вона змінює ціни на нафту, курс долара, дохідності облігацій і очікування щодо центральних банків.
Окремим, але пов’язаним сигналом стали зміни у потоках фізичного золота на ф’ючерсному ринку Гонконгу. За контрактом HKEX на золото, номінованим у доларах США, 19 серпня поставили 145 кг металу — більш ніж удвічі вище за попередній рекорд у 63 кг, встановлений у грудні 2018 року. Після перезапуску контракту 6 липня середній денний обсяг торгів становив 9974 контракти, їхня номінальна вартість — близько $1,35 млрд, а кількість учасників перевищила 30.
Цей показник важливий тому, що демонструє зв’язок між торгівлею деривативами та фізичним розрахунком, а не лише спекуляціями з розрахунком грошима. Один контракт передбачає один кілограм золота високої чистоти, яке фізично постачається в Гонконзі.
Це підтримує прагнення Гонконгу стати регіональним центром торгівлі дорогоцінними металами та управління ризиками. Поєднання доларової та офшорно-юаневої деномінації, а також можливості поставки в Гонконзі дає учасникам ринку додатковий майданчик для управління позиціями в золоті в умовах санкцій і перебудови торговельних маршрутів. HKEX прямо вказує, що продукт розрахований на учасників із материкового Китаю та міжнародних інвесторів.
Водночас один рекорд поставки не доводить, що Гонконг уже витіснив Лондон, Нью-Йорк або Шанхай. Для статусу глобального центру потрібні стабільна ліквідність за різними строками контрактів, надійний кліринг і поставки, широка міжнародна участь, а також розвинена мережа сховищ, афінажних підприємств і трейдерів. Нинішні цифри свідчать про динаміку, але ще не про домінування.
Перспективи золота залежатимуть від того, який ризик стане головним для ринку.
Золото може залишатися під тиском попиту, якщо дипломатія не зрушить з місця, ризики для судноплавства збережуться, а інвестори й надалі шукатимуть захист від ширшого регіонального конфлікту. Утримання ставки ФРС, зниження реальних дохідностей або ослаблення долара зробили б цей попит ще потужнішим, зменшивши вартість утримання золота.
Ралі може згаснути, якщо переконлива домовленість відновить комерційне судноплавство через Ормузьку протоку й зменшить імовірність подальшої ескалації. Додатковим фактором тиску стане ситуація, за якої дорога нафта одночасно підвищить інфляційні очікування, зміцнить долар і підштовхне вгору дохідності казначейських облігацій.
Один із нещодавніх розворотів продемонстрував саме таке поєднання: ф’ючерси на золото падали, коли різко зросли дохідності облігацій, зміцнився долар, а невизначеність навколо Ормузу посилила інфляційні побоювання.
Головний висновок: рівень $4600 варто сприймати радше як чутливу до заголовків ринкову позначку, ніж як незмінну фундаментальну оцінку. Криза навколо Ормузької протоки додала золоту геополітичну премію, але подальший рух визначить баланс між попитом на захисний актив і продажами, зумовленими процентними ставками.