Рекордні $190 млрд валютних облігацій: чому війна не зупинила запозичення

Рекорд не означає, що ринок облігацій не відчув війни в Ірані. Він відчув її гостро — але після паузи знову відкрився для позичальників. За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), за січень—серпень 2026 року уряди країн з ринками, що розвиваються, випустили облігації в іноземній валюті на $190 млрд. Це на $30 млрд, або 18,75%, більше, ніж за той самий період 2025 року. Наступні розміщення приблизно на $10 млрд довели повідомлений підсумок від початку року до близько $200 млрд.539

Рекорд із березневою паузою

Рік почався з активних запозичень, але війна в Ірані похитнула ринки й підвищила вартість кредитування. За оцінкою моніторингу МВФ, у березні уряди залучили через облігації у твердій валюті лише $4,1 млрд — приблизно на 60% менше, ніж роком раніше. Уже на початку квітня Польща продала доларові облігації на $6 млрд зі строками погашення через п’ять, 10 і 30 років.387

Показовим є січневе розміщення Саудівської Аравії: продаж чотирьох випусків доларових облігацій приніс $11,5 млрд, тоді як заявок надійшло приблизно на $31 млрд. Заявки свідчать про зацікавленість інвесторів, але їх не слід плутати з фактично придбаними облігаціями.5758 За повідомленнями у вересні, Саудівська Аравія та Катар уперше від початку війни знову вийшли на ринок публічно розміщуваних доларових облігацій. Водночас наявні дані не дають змоги стверджувати, якою мірою країни Перської затоки свідомо прискорили запозичення в очікуванні конфлікту.39

Серед помітних позичальників також були учасники ринку з Мексики й Туреччини. За підрахунками Bloomberg, у першій половині року позичальники з кожної з цих країн, а також із Польщі та Саудівської Аравії залучили понад $10 млрд. Проте ця статистика охоплює і держави, і компанії: її не можна видавати за внесок кожного уряду в загальні $190 млрд. Подальші турецькі запозичення у вересневих повідомленнях фігурували як плани, а не завершені угоди.1739

Чому інвестори повернулися?

Після березневого відпливу коштів із активів країн з ринками, що розвиваються, у квітні приплив відновився. За даними IIF, які навело Reuters, він становив $58,3 млрд після відпливу $66,2 млрд у березні. Ці показники включають і акції, і облігації, тож не вимірюють безпосередньо купівлю державних паперів.43

Bloomberg водночас повідомляв, що різниця між дохідністю міжнародних облігацій цих країн і орієнтирів — так званий кредитний спред — була найменшою майже за два десятиліття. Тому зростання дохідності держоблігацій США могло підвищувати загальну дохідність доларових паперів, навіть якщо додаткову премію за ризик позичальника інвестори вимагали відносно невелику.17

Reuters пов’язує стійкість частини цих ринків із реформами, більшими валютними резервами, розвитком внутрішніх ринків капіталу та ширшою базою місцевих інвесторів. Але це не робить борг в іноземній валюті безпечним: війна також посилила інфляційний тиск, навантаження на бюджети й перебої в торгівлі.3437

Що означають більші цифри боргу?

Fitch очікує, що Саудівська Аравія залишиться серед найбільших емітентів доларового боргу та сукуків — ісламських фінансових інструментів — серед країн з ринками, що розвиваються. Прогноз агентства про $600 млрд на саудівському ринку боргового капіталу у 2026 році стосується обсягу боргу в обігу, а не нових доларових облігацій уряду на таку суму.49

Економіст Мохамед Ель-Еріан оцінює вплив хвилі запозичень на глобальну дохідність облігацій як тиск «на маржі»: додаткова пропозиція має значення, але її обсяг істотно менший за випуски розвинених економік і технологічних компаній. Кількісної оцінки цього впливу він не наводить.15