Китайська серія з шести успішних орбітальних запусків 15–20 вересня 2026 року була не стільки спробою встановити рекорд заради рекорду, скільки демонстрацією розподілених стартових можливостей. У паралельному режимі працювали різні оператори, ракети й стартові локації — включно з морською платформою. Це зменшує залежність від одного космодрому або одного сімейства ракет-носіїв.
1
3
5
Які шість місій відбулися
За шість днів Китай вивів на орбіту супутники широкосмугового зв’язку, дистанційного зондування Землі та технологічні демонстратори.
- 15 вересня — Zhuque-2E Y7. Компанія LandSpace запустила 10 широкосмугових супутників Qianfan, також відомого як Spacesail, із комерційної космічної зони Дунфен поблизу Цзюцюаня. Це називали першим масштабним розгортанням Qianfan за допомогою комерційно розробленої ракети.
2
4
6
- 16 вересня — Gravity-1 Y3. Orienspace здійснила старт із морської платформи у Східнокитайському морі. Корисне навантаження включало вісім супутників зв’язку Qianfan та експериментальний космічний апарат надвисокої пропускної здатності.
6
8
14
- 17 вересня — Long March 12. Ракета Long March 12 вивела 25-ту групу низькоорбітального угруповання SatNet із комерційного космодрому на Хайнані. Бази даних запусків і джерела стеження ідентифікують вантаж як дев’ять супутників зв’язку.
18
20
26
- 17 вересня — Kuaizhou-11. Компанія ExPace, дочірня структура CASIC, запустила з Цзюцюаня комерційні інтерферометричні радіолокаційні супутники Tianyi-51 і Tianyi-52, а також третій апарат.
9
18
23
- 19 вересня — Long March 2D. Із Тайюаня стартувала ракета з чотирма супутниками PIESAT-2 — апаратами №13–16. Це X-діапазонні супутники із синтезованою апертурою радара (SAR) для компанії спостереження Землі PIESAT.
11
13
- 20 вересня — Kinetica-1/Lijian-1 Y18. CAS Space вивела дев’ять супутників із комерційної зони Дунфен. До складу спільного запуску увійшли Qinling-1, Qinling-2 та PEGA-SUS1 — демонстратор інтегрованої системи зв’язку, зондування, штучного інтелекту й обчислень.
29
30
37
Чотири запуски, про які повідомлялося як про здійснені приблизно за 45 годин, — це польоти Zhuque-2E, Gravity-1, Long March 12 і Kuaizhou-11. Усі вони успішно досягли орбіти, а дві з чотирьох ракет були розроблені приватними компаніями.
3
5
Чому вдалося вийти на такий темп
Визначальним чинником стала паралельність операцій. Місії використовували Цзюцюань і його комерційну зону, комерційний стартовий майданчик на Хайнані, Тайюань, а також морську платформу в Східнокитайському морі. Географічне й організаційне розосередження дозволяє не чекати звільнення єдиного стартового комплексу.
5
8
9
11
Водночас проявився поділ ролей, що дедалі важливіший для космічної галузі Китаю:
- Комерційні компанії забезпечили запуски метанової Zhuque-2E, морської Gravity-1 та місію спільного запуску Kinetica-1.
4
8
29
- Державний сектор або пов’язані з ним структури виконали місії Long March 12, Long March 2D і Kuaizhou-11, зокрема для SatNet і радіолокаційних вантажів.
18
20
23
Особливо показовими стали два ранні комерційні польоти: вони не обмежувалися одиничною перевіркою технологій, а безпосередньо працювали на розгортання широкосмугового сузір’я Qianfan.
6
14
Що додали до супутникових мереж
Перші дві місії доставили на орбіту 18 супутників Qianfan: 10 на Zhuque-2E та вісім на Gravity-1. Запуск Long March 12 додав ще дев’ять супутників SatNet.
4
8
20
Qianfan і SatNet/Guowang — два ключові китайські проєкти широкосмугового інтернету на низькій навколоземній орбіті. За даними публічних трекерів та галузевих джерел, їхній сукупний запланований масштаб перевищує 28 000 супутників, хоча точні кількості й графіки ще можуть змінюватися.
50
51
Серія також розширила можливості, не пов’язані з широкосмуговим зв’язком. Місія PIESAT-2 додала чотири радіолокаційні супутники для комерційного спостереження Землі, а Kinetica-1 несла різнорідний набір вантажів для спостереження Землі, моніторингу космічного середовища й технологічних випробувань.
11
30
37
Важлива віха, але не готова система для масового розгортання
Повідомлялося, що після національного рекорду в 92 орбітальні запуски 2025 року Китай орієнтується приблизно на 140 запусків у 2026-му. Тиждень із шістьма стартами показує, що інфраструктура здатна витримувати високий темп — особливо за координації комерційних і державних потужностей.
43
48
Однак короткий сплеск активності ще не доводить, що такий річний показник або темп, потрібний для мегасузір’їв, можна підтримувати постійно. Обмеженнями залишаються виробництво супутників, доступність стартових майданчиків, надійність польотів і кількість апаратів, яку одна ракета може вивести за місію.
Ключова невирішена ланка — повторне використання перших ступенів
Жоден із цих шести запусків не був прикладом регулярного повернення та повторного польоту орбітального першого ступеня. Саме це розмежування критично важливе для наступного етапу планів Китаю щодо сузір’їв.
Китай розвиває технології багаторазових ракет. Перший політ Long March-12B у червні 2026 року не передбачав повернення першого ступеня. Є повідомлення про контрольовані повернення, але повернути прискорювач — не те саме, що довести роботу флоту, в якому ступені швидко готують і регулярно запускають повторно.
43
48
49
Отже, цей тиждень варто оцінювати без перебільшень: Китай продемонстрував, що може швидко координувати різноманітну екосистему запусків. Складніше завдання — перетворити епізодичний високий темп на економічну та відтворювану систему, здатну розгортати десятки тисяч супутників широкосмугового зв’язку.