Для Камілли Спаккаротелли все почалося не зі спортивної школи, а з уроку серфінгу в готелі під час сімейної відпустки в Семіньяку на Балі. Їй було близько десяти років. Після цього родина почала обирати для поїздок місця, де можна було знову вийти на хвилі.
1
2
Тренуватися доводилося за кордоном
Спаккаротелла виросла в Сінгапурі, де придатних природних місць для серфінгу небагато. Тому Балі став для неї важливим місцем тренувань: за даними Channel NewsAsia, нині вона проводить там до чотирьох місяців на рік і також змагається в інших країнах Азії.
1
4
Перший змагальний досвід дався нелегко. У 14 років вона взяла участь у невеликому благодійному турнірі на Балі, але їй завадили хвилювання й брак досвіду. Згодом пандемія COVID-19 перервала тренування. Саме тоді під час прогулянки з родиною вона побачила серферів у місці, відомому як Longkang Point, на східному узбережжі Сінгапуру. Це була нагода побачити місцеву спільноту, хоча для регулярних тренувань спортсменка й надалі шукала хвилі за кордоном.
1
Історичний відбір і мета в Японії
У 2024 році Спаккаротелла першою із серферів Сінгапуру здобула місце на Азійських іграх. Її заявили на змагання з шортборду серед жінок на Іграх 2026 року в японському регіоні Айті — Нагоя, де серфінг уперше увійшов до програми. Старти в Тахарі були заплановані на 25 вересня.
1
9
Її спортивна мета — призове місце. Спаккаротелла також сподівається, що її шлях надихне нове покоління в Сінгапурі спробувати серфінг. Це її сподівання, а не оголошена програма розвитку виду спорту з конкретними показниками. Наведені джерела підтверджують її відбір і наміри, але не дають підстав стверджувати, яким був її підсумковий результат у Тахарі.
7
8
9