Адміністрація Дональда Трампа розробляє схему мит на напівпровідники з простою метою: стимулювати виробництво у США. Міністр торгівлі США Говард Латнік заявив, що компанії, які виробляють продукцію в Америці, зможуть уникнути мит; тим, хто цього не робить, доведеться платити за доступ на американський ринок.
29
30
Для Південної Кореї, Японії та Тайваню питання зараз не стільки в запереченні цієї мети, скільки в захисті умов торгівлі, про які вони вже домовилися з Вашингтоном. Їхня вразливість полягає в тому, що система, прив’язана до інвестицій або обсягів виробництва кожної конкретної компанії у США, може дати зовсім інший результат, ніж міждержавні зобов’язання.
Які варіанти розглядає Вашингтон
Адміністрація ще не оголосила остаточних ставок, дат запровадження, списків товарів чи формули винятків. За даними медіа, заходи можуть охопити не лише окремо ввезені мікросхеми, а й товари з напівпровідниками — зокрема сервери, ноутбуки та ігрові консолі. Серед варіантів — безмитні імпортні квоти, пов’язані із заявленими компаніями обсягами виробництва у США, а також окремі ставки чи квоти для різних країн.
2
20
31
34
Ця різниця принципова. Національна угода може обіцяти зіставний режим для експорту певної країни, але квота для конкретної фірми залежатиме від масштабу, строків і типу її американських виробничих майданчиків.
Південна Корея: домогтися режиму «не менш сприятливого»
Позиція Сеула — посилатися на американо-корейське зобов’язання застосовувати до корейських напівпровідників режим «не менш сприятливий», ніж до товарів конкурентів. Південнокорейські посадовці заявляли, що переговори щодо мит тривають саме в межах цього принципу: їхня мета — не допустити, щоб корейські виробники опинилися в гіршому становищі за конкурентів, зокрема тайванську TSMC.
18
10
Водночас Південна Корея і США обговорюють додаткові інвестиції у напівпровідникову галузь. Ширша двостороння домовленість передбачала зобов’язання щодо інвестицій у США на $350 млрд, але це саме по собі не дорівнює індивідуальному порогу для будівництва фабрики чипів і не означає автоматичного звільнення від мит.
4
8
Найбільше практичне значення це має для Samsung Electronics і SK hynix. У повідомленнях нову політику описують як тиск на ці дві компанії, щоб вони взяли додаткові зобов’язання щодо виробництва у США; за одним із повідомлень, від початку роботи нинішньої адміністрації жодна з них не оголошувала нових інвестицій у завод із виробництва чипів у США.
19
23
Японія: ставка на рамку в $550 млрд
Головний аргумент Японії — її стратегічна торговельно-інвестиційна угода зі США, укладена в липні 2025 року. У межах цієї рамки США встановили 15-відсоткове мито на більшість японського імпорту, а Японія зобов’язалася інвестувати $550 млрд у стратегічні сектори США.
38
41
Ці інвестиції можуть охоплювати стратегічні галузі, зокрема напівпровідники. Японія також заявляла, що її інвестиційний механізм може допомогти фінансувати американські напівпровідникові потужності тайванської компанії. Це показує, що пакет може підтримувати проєкти в ланцюгах постачання не лише японських виробників.
45
47
Утім, незрозуміло, як майбутні спеціальні заходи щодо напівпровідників співвідноситимуться із цією ширшою рамкою. Загальна 15-відсоткова ставка для більшості японських товарів сама по собі не відповідає на запитання, чи буде нове мито на чипи обмежене, виключене з цього режиму або залежатиме від інвестицій кожної окремої корпорації.
38
40
Тайвань і TSMC: найближчий приклад запропонованої моделі
Тайвань має найчіткіший приклад інвестиційно прив’язаного режиму, уже закріпленого у двосторонній угоді. Угода США й Тайваню зменшила широкі мита на чимало тайванських товарів, а виробникам чипів із Тайваню, які розширюють виробництво у США, запропонувала нижчі мита на напівпровідники, пов’язане виробниче обладнання та продукцію, а також можливість безмитного імпорту окремих товарів.
17
Така конструкція робить TSMC центральною у порівняннях, які проводять американські посадовці та корейські спостерігачі. Тайванська домовленість побудована навколо розширення виробництва у США — тобто близька до моделі, яку нині розглядають для ширшої тарифної політики щодо чипів.
17
20
Чому винятки для компаній можуть переглянути торговельні домовленості
Система для окремих компаній не обов’язково формально порушить обіцянку, надану певній країні. Вашингтон може застосовувати однакову рамку до всіх держав, але фактично надавати виробникам дуже різний режим — залежно від графіка будівництва у США, заявлених потужностей, асортименту продукції чи обсягу інвестицій, які визнаються такими, що відповідають критеріям.
Саме тому Сеул наголошує на паритеті з конкурентами, а не вважає, що чинна угода автоматично гарантує повне звільнення від мит. Формулювання «не менш сприятливий» захищає від гіршого ставлення, ніж до конкурентів, але не встановлює чітких умов для майбутньої системи інвестиційно прив’язаних мит або квот.
3
4
18
Для Японії така сама невизначеність породжує питання: наскільки угода про інвестиції на $550 млрд захищає її від нового спеціального заходу щодо напівпровідників? Для Тайваню питання інше — чи стане його чинна модель, прив’язана до виробництва, шаблоном для інших економік-експортерів чипів.
17
38
Головне
Південна Корея намагається зберегти рівні умови для своїх виробників чипів, паралельно обговорюючи подальші інвестиції. Японія спирається на свою масштабну рамку стратегічних інвестицій і вже погоджений тарифний режим. Тайвань і TSMC відносно краще відповідають підходу, який обмінює розширення виробництва чипів у США на преференційний митний режим.
17
18
38
Але вирішальні деталі ще не погоджено: ставки мит, перелік товарів, режим для продукції з вбудованими чипами, формула безмитних квот і те, чи перетворяться національні торговельні зобов’язання на індивідуальні пільги для компаній. Поки правила не оприлюднені, країни регіону мають домовленості та переговорні позиції — але не визначеність.
2
29
34