HP і Dell почали заздалегідь перевіряти DRAM CXMT як запасний варіант. Acer і Asus, зі свого боку, попросили китайських контрактних виробників шукати пам’ять місцевого виробництва . Acer також заявляла, що розглядає співпрацю з «кількома меншими постачальниками», аби не залежати лише від трьох найбільших виробників пам’яті .
Для Asus така ситуація не стала несподіванкою: наприкінці 2025 року компанія оцінювала власні запаси пам’яті приблизно у два місяці та попереджала, що у 2026 році дефіцит може змусити її переглядати ціни .
Нинішня криза відрізняється від дефіциту чипів часів пандемії. Її головна причина — структурний перерозподіл виробничих потужностей. Samsung, SK hynix і Micron, які разом контролюють понад 95% світового виробництва DRAM, переводять дедалі більше ресурсів на дорожчі продукти для ШІ-інфраструктури .
Йдеться передусім про:
Виробництво HBM потребує приблизно утричі більше кремнієвих пластин на кожен гігабайт, ніж стандартна DDR5. Тому кожна потужність, переведена на потреби ШІ, зменшує обсяг пам’яті, доступної для споживчих ПК .
Наслідок — різке подорожчання звичайної пам’яті: ціни на DDR4 і DDR5 підскочили приблизно на 80–90% квартал до кварталу, а постачання знову почали розподіляти за квотами . Samsung попередила, що дефіцит пам’яті у 2026 році може спричинити ширше зростання цін у всій електронній галузі .
Китайська CXMT дає виробникам ноутбуків додаткове джерело стандартної DRAM, але її використання пов’язане з політичними й регуляторними ризиками.
Компанія входить до американського переліку китайських військових компаній за розділом 1260H. Сам по собі цей статус обмежує співпрацю з Міністерством оборони США, але автоматично не забороняє комерційні закупівлі американських компаній . Водночас він створює репутаційні ризики та може ускладнити майбутні угоди.
Найбільше виробники побоюються можливого внесення CXMT до Entity List Міністерства торгівлі США. Це значно суворіший механізм, який може запровадити жорсткі ліцензійні обмеження для американських компаній — і для підприємств, що використовують американські технології, — у разі роботи з CXMT. За повідомленнями, Apple прагнула отримати запевнення, що китайського виробника не внесуть до цього списку, перш ніж переходити до закупівель .
Американські експортні обмеження вже ускладнюють доступ CXMT до передового літографічного обладнання, зокрема від ASML. Це стримує розвиток найсучасніших технологічних процесів і розширення виробництва .
Навіть якщо залишити геополітику осторонь, CXMT поки що не може зрівнятися з Samsung, SK hynix і Micron за технологіями та обсягами виробництва.
Масове виробництво DDR5 компанія відклала до кінця 2025 року після того, як ранні зразки, за повідомленнями, демонстрували проблеми зі стабільністю при температурі близько 60 °C — цілком типовій для пам’яті в компактних системах . Технологія виробництва G4 має розмір елементів близько 16 нм, що приблизно на два технологічні покоління відстає від рішень Samsung і SK hynix .
Є й принциповіше обмеження: CXMT не виробляє HBM. Саме цей тип пам’яті є одним із найдефіцитніших і найпотрібніших для ШІ, а американські обмеження ускладнюють отримання обладнання, необхідного для його виробництва . Отже, CXMT може допомогти з дешевшою стандартною DRAM, але не здатна закрити головну потребу сучасного ринку — пам’ять для ШІ-прискорювачів.
Потужності компанії також залишаються лише малою частиною виробничого масштабу трьох світових лідерів . Саме тому HP, Asus і Acer обмежили використання CXMT бюджетними моделями для неамериканських ринків. Це страховий запас і спосіб виграти час, а не основа для флагманських ноутбуків.
CXMT стала для виробників ПК своєрідним клапаном, який допомагає послабити тиск у сегменті недорогої стандартної DRAM. Але геополітичні ризики, відсутність HBM, технологічне відставання та невеликі масштаби виробництва не дають китайській компанії перетворитися на повноцінну заміну Samsung, SK hynix і Micron.
HP, Asus і Acer звертаються до CXMT не тому, що вже обрали нову довгострокову модель постачання, а тому, що в умовах буму ШІ їм потрібні додаткові чипи просто зараз. Чи залишиться це тимчасовим рішенням, чи стане першим кроком до більш фрагментованого ринку пам’яті, значною мірою залежатиме від подальших рішень Вашингтона.