Китайська біофармацевтика виходить у світ: від ліцензійних угод до глобальних брендів ліків

Китайська фармацевтична галузь більше не обмежується великим внутрішнім ринком і виробництвом дженериків. Компанії з Китаю дедалі активніше виводять у світ інноваційні препарати, платформи для їх розробки та власні комерційні компетенції.

Сьогодні цей рух має три основні форми: передача прав на перспективні препарати міжнародним фармгігантам, створення окремих компаній для глобального розвитку активів — так званих NewCo — і самостійний продаж ліків за кордоном.

Рекордний ринок угод

Найвиразніше зміни видно за динамікою ліцензійних угод. У першій половині 2026 року китайські компанії уклали 81 угоду щодо передачі закордонним партнерам прав на інноваційні препарати. Їхня сукупна потенційна вартість становила близько $110 млрд — це рекорд для будь-якого шестимісячного періоду та приблизно 80% від аналогічного показника за весь 2025 рік. Китайські компанії також фігурували у восьми з десяти найбільших фармацевтичних угод такого типу у світі за цей період.

Для розробника ліцензування — найшвидший спосіб вийти на світові ринки, не створюючи з нуля повноцінну міжнародну комерційну структуру. Міжнародний партнер зазвичай бере на себе регуляторну стратегію, клінічні дослідження, доступ до систем охорони здоров’я та продажі. Китайська компанія натомість отримує авансовий платіж, а також може розраховувати на виплати за етапи розробки, реєстрації та продажів і, залежно від умов, на роялті або збереження окремих прав.

Масштаб угод свідчить, що міжнародні покупці дедалі частіше оцінюють китайські компанії не лише як джерело дешевшої розробки. Їх цікавить якість портфеля препаратів. За даними Reuters, середній розмір угоди до лютого 2026 року сягнув близько $1,3 млрд — на 76% більше, ніж у 2025 році, і приблизно вшестеро більше, ніж у 2021-му. Попит охоплює онкологію, ожиріння та інші метаболічні захворювання, імунологію й неврологію.

Показовим прикладом стала угода CSPC Pharmaceutical Group з AstraZeneca. Вона охоплює вісім програм довготривалих пептидних препаратів для контролю ваги та лікування діабету 2-го типу. Потенційна сума виплат може становити до $18,5 млрд, зокрема передбачає авансовий платіж і подальші виплати за досягнення клінічних, регуляторних та комерційних етапів.

Водночас заголовкові суми потрібно читати обережно. Формулювання «до $18,5 млрд» не означає, що вся ця сума вже надійшла компанії. Підсумки ринку можуть відрізнятися залежно від методики підрахунку: чи враховуються всі умовні майбутні платежі, як саме групуються транзакції та чи йдеться про повну потенційну вартість угод або лише про авансові виплати. За однією з оцінок, обсяг угод з розвитку бізнесу за кордоном у першому півріччі становив $99,7 млрд, тоді як авансові платежі — близько $5 млрд.

Отже, ці цифри відображають очікування щодо майбутньої цінності препаратів, а не гарантований приплив $110 млрд готівки.

Навіщо компаніям модель NewCo

У традиційній ліцензійній угоді права на певний препарат, програму або територію передають зовнішньому партнеру. Модель NewCo працює інакше: актив або цілу технологічну платформу виокремлюють у нову компанію, яку окремо фінансують для міжнародної розробки та комерціалізації.

Для китайських інноваторів це спосіб зберегти більшу довгострокову участь у перспективному активі й водночас залучити закордонний капітал, міжнародне корпоративне управління та досвід клінічних розробок. Окрема компанія також може стати зручнішим майданчиком для наступного раунду фінансування, нових партнерств або стратегічного продажу.

Для інвесторів та глобальних фармвиробників NewCo дає більш прямий доступ до вузько сфокусованої програми, ніж широке партнерство з материнською компанією.

Але ця модель не усуває ризиків. NewCo має залучити достатньо коштів для дорогих клінічних досліджень і регуляторних процедур. Засновники можуть частково втратити контроль, а сама компанія залежить від досягнення ключових етапів до того, як закінчиться фінансування. NewCo підвищує гнучкість, але не скасовує наукову, регуляторну та комерційну невизначеність, притаманну розробці ліків.

Прямий вихід на ринок — складніший тест

Ліцензування може підтвердити цінність молекули чи платформи, але значну частину подальшого комерційного досвіду при цьому отримує іноземний партнер. Прямий продаж набагато складніший. Розробнику потрібно самостійно займатися реєстрацією, ціноутворенням і відшкодуванням вартості препаратів, медичними комунікаціями, якістю виробництва, фармаконаглядом, захистом інтелектуальної власності та взаємодією з лікарями й медичними системами в різних країнах.

Прикладом такого успіху є Brukinsa компанії BeOne Medicines — препарат від злоякісних захворювань крові, розроблений у Китаї. У 2025 році його глобальні продажі становили $3,9 млрд, а препарат отримав схвалення більш ніж на 75 ринках, зокрема у США, Європі, Японії, Південній Кореї та Бразилії.

У другому кварталі 2026 року глобальні продажі Brukinsa сягнули $1,2 млрд, з яких $893 млн припало на США. Це показує перевагу збереження міжнародних комерційних прав: компанія, що має китайське коріння, може побудувати глобальний бренд і отримувати виручку від продажу препарату, а не лише ліцензійні платежі.

Втім, Brukinsa — важливий доказ можливості, а не підтвердження того, що вся галузь уже навчилася успішно працювати на світових ринках. Один сильний препарат ще не доводить відтворюваність результату в різних терапевтичних напрямках, компаніях і країнах. Ключове питання полягає в тому, чи зможуть інші китайські виробники повторити цей результат із диференційованими препаратами та стійкими міжнародними брендами.

Екосистема, яка підтримує зростання

Угода за угодою стоїть ширша промислова база. Китайська біофармацевтична екосистема поєднує значні інвестиції в дослідження, виробничі потужності, послуги контрактних досліджень і розробки, спеціалізованих постачальників, велику кількість пацієнтів для клінічних випробувань, а також дедалі більший резерв наукових і управлінських кадрів.

Тому портфель перспективних розробок сьогодні набагато більший, ніж десять років тому. За оцінкою KPMG, станом на перший квартал 2026 року біотехнологічні компанії з Китаю відповідали майже за 30% світової розробки ліків, а понад 1 200 нових кандидатів проходили клінічні випробування. McKinsey оцінює частку Китаю у глобальному портфелі інноваційних біофармацевтичних розробок приблизно у 29%.

Великий портфель створює більше можливостей для ліцензування та партнерств, але сама кількість програм не гарантує результату. Комерційна цінність екосистеми залежить від якості клінічних даних, реальної відмінності препаратів, успішної реєстрації та здатності покращувати результати лікування для пацієнтів. Глибокий портфель підвищує шанси на появу успішних препаратів, але не гарантує їх.

Державна політика підвищує стратегічну вагу галузі

Ще один фактор — державна політика. Урядові документи та повідомлення називають біомедицину «новою галуззю-опорою» — це означає підвищення її стратегічного статусу.

Заявлений підхід передбачає підтримку всього інноваційного ланцюга — від досліджень і клінічних випробувань до реєстрації, виробництва та використання препаратів. Така політика може допомогти розбудовувати інфраструктуру, залучати капітал і покращувати координацію між компаніями, лікарнями, університетами та спеціалізованими сервісними організаціями.

Однак практичний ефект варто оцінювати за реалізацією, а не лише за формулюваннями. Саме по собі визначення біомедицини пріоритетною галуззю не гарантує ефективнішого фінансування, швидших регуляторних процедур, кращого доступу до відшкодування вартості ліків або сильніших стимулів для фундаментальної науки. Показником успіху стануть конкретні результати цих заходів.

Головні перешкоди — глобальне виконання та оригінальна наука

Центральний виклик для галузі — перетворити потужний дослідницький потенціал на стабільну виручку за кордоном. Китайські компанії можуть швидко відкривати перспективні молекули та проводити випробування, але глобальний запуск потребує компетенцій, які формуються роками:

• регуляторної стратегії у США, Європі та інших великих юрисдикціях;
• програм клінічних досліджень, які відповідають вимогам міжнародних регуляторів і лікарів;
• експертизи у ціноутворенні, відшкодуванні та доступі до ринків;
• місцевих медичних і комерційних команд;
• надійних виробничих та якісних систем;
• фармаконагляду й накопичення доказів після виходу препарату на ринок;
• захисту інтелектуальної власності в різних правових системах.

Другий виклик — глибина фундаментальної науки. Швидка розробка, платформні технології та вдосконалені версії вже відомих підходів можуть створювати цінні продукти. Проте довгострокове лідерство потребує оригінальної біології, глобально значущих терапевтичних мішеней і сильнішого переходу від академічних відкриттів до практичних препаратів за участю університетів, лікарень і бізнесу.

Остаточним тестом стане здатність препаратів китайського походження регулярно отримувати глобальні схвалення, демонструвати клінічно значущі переваги та приносити стабільні продажі.

Що насправді показують цифри 2026 року

81 угода та близько $110 млрд потенційної вартості — це передусім сигнал ринку. Міжнародні фармкомпанії дедалі охочіше вкладають капітал і беруть на себе частину відповідальності за розвиток препаратів, створених китайськими компаніями. Угода CSPC з AstraZeneca демонструє, як глобальний інтерес можуть залучати ранні платформні розробки, а Brukinsa показує ще ціннішу можливість — довести препарат, розроблений у Китаї, до пацієнтів і реальних доходів на міжнародних ринках.

Однак ці показники ще не доводять, що Китай уже завершив перетворення на глобального фармацевтичного лідера. Вони вимірюють довіру до портфеля перспективних розробок і здатності укладати міжнародні угоди. Стійке лідерство визначатиметься тим, що відбувається після підписання контракту: які кандидати успішно пройдуть випробування, які препарати отримають схвалення, які компанії побудують ефективні закордонні структури та які ліки стануть довготривалими світовими стандартами лікування.