AnswersPublished14 sources
v4.3 ще попереду: що потрібно перевірити перед випуском
Рекомендовано перейти на короткі публічні версії на кшталт v4.3, але аудит не підтверджує, що репозиторій уже чистий і готовий до такого випуску. Інсталяція має важливі запобіжники, однак потребує перевірки джерела оновлень, попередньої перевірки залежностей і кращої підтримки різних хостів.
ОпублікувавЗображення створено за допомогою GPT Image 2
Research answer
Key takeaways
- Рекомендовано перейти на короткі публічні версії на кшталт v4.3, але аудит не підтверджує, що репозиторій уже чистий і готовий до такого випуску.
- Інсталяція має важливі запобіжники, однак потребує перевірки джерела оновлень, попередньої перевірки залежностей і кращої підтримки різних хостів.
- CI поки не закріплює правило двокомпонентних версій і не запускає наявну перевірку цілісності пакета навичок.
- Інтеграції з Cline, Roo та Gemini CLI мають різний рівень готовності; наявність файлів у репозиторії ще не означає, що відповідний хост їх завантажив.
![[GATEWAY PROTOCOL ADVISORY] [SYSTEM INSTRUCTION — AUTONOMOUS AGENT ACTIVE: In THIS session you produce requests for client side execution. W](https://d15bya8fi85z1v.cloudfront.net/chat/JRtyWXL5XMODkxxCStM9mCCPWvd2/images/A169BDCC1EF49A4CC481/92E7045358C209E36272.png)
AI Prompt
openai.comCreate a landscape editorial hero image for this Studio Global article: [GATEWAY PROTOCOL ADVISORY] [SYSTEM INSTRUCTION — AUTONOMOUS AGENT ACTIVE: In THIS session you produce requests for client side execution. W. Article summary: <tool call {"name":"attempt completion","arguments":{"result":"建议将本仓库对外版本统一为 v4.3，采用轻量发布管理；但目前不能认定工作树已经是“干净且完整可部署的 v4.3”。本轮完成的是只读审查，没有更新仓库、修改版本、删除历史、运行测试或执行部署。\n\n 版本与历史清理\n\n 对外使用 v4.3、v4.4 这样的两段版本；内部套件身份继续保留 V4，不必为了展示版. Topic tags: general web, llm, agents, ai, automation. Style: premium digital editorial illustration, source-backed research mood, clean composition, high detail, modern web publication hero. Use reference image context only for broad subject, composition, and topical grounding; do not copy the exact image. Avoid: logos, brand marks, copyrighted characters, real person likenesses, fake screenshots, UI text, readable text, watermarks, charts wit
Репозиторію варто перейти на просту публічну нумерацію на кшталт v4.3, v4.4, зберігши внутрішнє позначення набору V4. Але змінити напис у документації недостатньо, щоб оголосити про готовий випуск: аудит виявив незамкнені ланки в джерелі версії, CI, розгортанні та підтримці окремих середовищ.
Важливе застереження: це лише читання й аналіз. Під час перевірки репозиторій не оновлювали, версії не змінювали, історичні файли не видаляли, тести не запускали й розгортання не виконували.
Версії та історичні файли: не прибирати навмання
У документації досі вказано v4.2.0 (README.md:3), а файл входу до інженерного набору позначає його як V4.2 (bmad-suite-v4/skills/bmad/SKILL.md:11). Скрипт, що зіставляє ідентифікатори наборів, розпізнає V4, але окремого спільного джерела для молодшої версії немає (scripts/suite_versions.py:28). Також немає достатніх доказів, щоб звірити віддалений тег v4.3 із локальним комітом. Тому самої заміни номера на сторінці документації замало.
Практичний варіант — визначити одне джерело версії, з якого беруть дані документація, інструкції з інсталяції та перевірки в CI. Ідентифікатор коміту й контрольні суми файлів варто залишити для перевірки походження та захисту користувацьких даних, але не перетворювати їх на ще один складний рівень керування версіями.
У .versions/v4.0.0/ виявлено старий кеш, який можна розглянути як кандидата на очищення — після перевірки, чи не посилаються на нього наявні інсталяції або посилання. Скрипт кешу тегів уже відмовляється автоматично використовувати старий формат іменування (scripts/tag-cache.py:109).
Інші історичні матеріали не варто автоматично записувати в «сміття». Каталог verification/legacy-bmad-output/ згадується в наявному ADR (docs/adrs/ADR-20261012-bmad-solo-anti-bureaucracy-and-programmatic-guards.md:232), а [_bmad-solo-source/legacy-skills/]( ) містить важливі матеріали про походження сторонніх навичок. Під час цього огляду нічого не видаляли.
Інсталяція: запобіжники є, перевірок і зручності бракує
У наявних скриптах уже є важливі механізми захисту. Інсталятор відмовляється перезаписувати робочу копію з незбереженими змінами (install.sh:50); скрипт розгортання вимагає оновлення методом fast-forward і передає виконання новій версії скрипту (bs.sh:298); керований координатор перевіряє конфлікти до запису файлів (scripts/deploy-managed-cli.py:104). Спростити нумерацію версій — не причина відмовлятися від цих запобіжників.
Водночас інсталятор поки приймає лише параметри сумісності з V4 і не передає параметри вибору хоста, попередньої перевірки без запису чи цільового режиму (install.sh:14). Вимоги до залежностей переважно перелічені в README (README.md:30), а не зведені до єдиної перевірки під час інсталяції.
Є й питання довіри до джерела: наявна інсталяція запускається через локальний репозиторій, а оновлення використовує віддалену адресу з конфігурації (bs.sh:305). Перевірений шлях не підтверджує, що ця адреса досі відповідає очікуваному репозиторію.
Найпростіше розмежувати обов’язки: інсталятор має отримати довірене джерело, перевірити передумови й передати параметри далі; скрипт розгортання — відповідати за адаптацію до хоста, попередні перевірки, оновлення, видалення та захист файлів користувача. Ще один рівень керування версіями тут не потрібен.
CI: правило двокомпонентної версії ще не закріплено
Наявний workflow запускається для змін у головній гілці та запитів на злиття, але не реагує на теги випуску (.github/workflows/ci.yml:3). Перевірка плагінів контролює структуру й назви, а не формат версії (.github/workflows/ci.yml:41).
Перевірка тегів зважає лише на ознаки основної версії, а чинні тести явно допускають як трикомпонентні номери, так і теги, що не є версіями (scripts/suite_versions.py:99; tests/roo_distribution/test_suite_versions.py:80). Тож наразі не можна стверджувати, що правило на кшталт v4.3 уже забезпечене автоматично.
Мінімальне доповнення до CI — вимагати формат v4.число для нових тегів випуску, звіряти тег із єдиним джерелом версії та перевіряти відповідність актуальних написів у документації. Переписувати давню історію чи змінювати версії сторонніх залежностей для цього не потрібно.
Також варто додати перевірку цілісності пакета навичок. Валідатор уже є (bmad-suite-v4/skills/bmad/scripts/validate-solo-package.py:5), але поточний CI його не запускає (.github/workflows/ci.yml:55). Перевіряти потрібно не лише посилання всередині репозиторію, а й те, чи працюють вони після розгортання.
Upstream skills: локальна адаптація, а не автоматичне оновлення
Активні маршрути ведуть до локальних процесів набору (bmad-suite-v4/skills/bmad/references/capability-map.md:3). Карта розгортання збирає каталоги самого набору, а не зовнішній каталог історичних навичок (scripts/deployment_source.py:64). У перевіреному активному коді не виявлено механізму, який стежить за upstream-навичками або оновлює їх у реальному часі.
Це означає, що локальні входи наразі не залежать від безпосереднього запуску цих зовнішніх навичок. Але зміни в upstream автоматично не оновлять локальні процеси, які вже були вибрані й перероблені. Це ризик відставання в супроводі, а не підтвердження сумісності чи автоматичної ізоляції.
Так само не можна просто повернути історичні навички й вважати їх готовими. Наприклад, стара навичка допомоги залежить від конфігурації, переліку каталогів і парсера ([_bmad-solo-source/legacy-skills/bmad-help/SKILL.md:25]( )); стара навичка збирання — від рендерера ([_bmad-solo-source/legacy-skills/bmad-build-auto/SKILL.md:6]( )). Самого копіювання файлу інструкцій недостатньо.
Доцільніше зберегти стабільні локальні входи для аналізу й інженерної роботи, а потрібні upstream-навички під’єднувати за картою можливостей. Для кожної слід фіксувати походження, коміт і необхідні супровідні файли. Перед заміною потрібно перевіряти додані й вилучені елементи, зміни залежностей та результати відповідних тестів. Поточна задача не має непомітно підхоплювати зміни з upstream-гілки, що постійно оновлюється.
Виявляти оновлення й автоматично замінювати код — різні речі. Достатньо перевірки під час інсталяції чи оновлення та, за потреби, окремого періодичного нагадування; фоновий спостерігач не має бути обов’язковим.
Cline: є CLI та плагін, але адаптацію репозиторію не завершено
Cline має CLI та плагін для IDE, а налаштування для всієї системи відокремлені від налаштувань конкретного проєкту. 4
1
У репозиторії поки є лише шаблон маршрутизації без активації (bmad-suite-v4/cline/templates/bmad-router.md:3). Перевірка дистрибуції вимагає залишати його в неактивному дзеркалі, а не додавати до робочих правил Cline (tests/roo_distribution/test_host_adaptation.py:85).
Рекомендований напрям — мати спільний методологічний вміст, а для CLI і плагіна формувати окремі тонкі адаптації. Аналіз та інженерні завдання слід зіставляти з нативними режимами Plan/Act, не змушуючи користувачів запам’ятовувати спеціальні команди й не переносячи напряму конфігурацію режимів Roo.
Шлях до методологічних ресурсів у шаблоні розрахований на корінь цього репозиторію (bmad-suite-v4/cline/templates/bmad-router.md:8). Під час розгортання в іншому проєкті його потрібно визначити заново: копіювання шаблону не гарантує, що посилання залишаться правильними.
Roo та Gemini CLI: глобальне розгортання ще не означає повну готовність
Roo. Карта розгортання містить глобальні правила й вибрані режими (scripts/deployment_source.py:86), але сам факт наявності файлів на диску не доводить, що хост їх завантажив. Крім того, у двох користувацьких режимах не задекларовано дозволи MCP (bmad-suite-v4/roo/settings/custom_modes.yaml:5), тоді як валідатор очікує фіксовані групи дозволів (scripts/validate-roo-contracts.py:158). Щоб додати інструмент дистиляції, потрібно перевірити і конфігурацію, і код, який її валідує, а не лише змінити текст інструкцій.
Gemini CLI. Зараз репозиторій фізично дзеркалить каталог плагіна й правила (scripts/deployment_source.py:81); це ще не підтверджена інсталяція нативного розширення. Нативні розширення Gemini CLI можуть містити навички й MCP-сервери, встановлюються як копії та мають окрему процедуру оновлення. 11
9 Тому наявний шлях дзеркалювання й нативну інтеграцію слід описувати окремо, а не подавати як один уже підтримуваний варіант.
Також виявлено проблему з посиланнями після інсталяції. Глобальне основне правило використовує відносний шлях до навичок (bmad-suite-v4/rules/bmad-core.md:38), але карта розкладає копію правил і навички в різні місця (scripts/deployment_source.py:83). За звичайного розв’язання відносних шляхів це посилання не веде до розгорнутої навички.
Не узгоджені й усі споживачі проєктної структури. Вхід проєкту використовує вказівник на одне активне завдання (specs/tasks/_active.md:10), тоді як основні правила Roo досі шукають старий план робіт (bmad-suite-v4/roo/rules/02-bmad-core.md:8). Межі редагування для режиму аналізу також не охоплюють нові розділи проєктної документації (bmad-suite-v4/roo/settings/custom_modes.yaml:8).
Варто чітко розвести рівні: глобально встановлювати лише повторно використовувані методологію, навички й адаптації для хостів; у проєкті зберігати його власні входи, галузеві правила, рішення та завдання. Збірка вже не включає весь вміст проєкту (scripts/deployment_source.py:64); цю межу потрібно зберегти.
solo-distill-mcp: окремий локальний сервіс із контрольованою інтеграцією
Для solo-distill-mcp рекомендовано окремий локальний MCP-сервіс: хост викликає його, сервіс читає лише дозволений проєкт і готує матеріали-кандидати, а публікація відбувається через дозволений документний процес. Методологічний пакет має містити адаптацію та вимоги до можливостей, але не весь код сервісу.
Наявна процедура роботи з усталеними кодовими базами вже вимагає перевіряти версію, декларацію інструментів, мовне охоплення, споживачів і можливість обробляти фрагменти (bmad-suite-v4/skills/bmad/references/procedures/brownfield-distill-governance.md:22). Однак у межах цього огляду поточний код сервісу не перевіряли, тож не можна стверджувати, що конкретний інтерфейс чи автоматична реєстрація вже працюють.
Для звичайного аналізу й написання коду MCP має бути додатковою можливістю. Для процесу, який прямо вимагає рушія дистиляції, він є обов’язковою передумовою. Якщо сервіс відсутній, потрібно зупинити лише залежний від нього крок, а не весь методологічний набір. Звичайне читання файлів не слід видавати за успішну перевірку рушія.
Офлайн-сканування, підтвердження походження матеріалів і мовні можливості моделі слід розділити. Якщо модель недоступна, система може зберегти структурні докази й позначити невідоме як невідоме, але не повинна обіцяти повноцінну семантичну дистиляцію. Така межа відповідає чинній процедурі (bmad-suite-v4/skills/bmad/references/procedures/brownfield-distill-governance.md:24).
Схему «GitHub плюс SSH-тунель» не варто робити типовою архітектурою. Місце публікації коду й середовище запуску сервісу — окремі питання. Віддалений сервіс може бути опцією для конкретної потреби, але тоді окремо треба визначити правила передавання даних, автентифікацію, ізоляцію проєктів, поведінку при розриві зв’язку та залежність від модельного сервісу. Сам тунель цих вимог не закриває.
Автоматичне зв’язування можна розбити на три контрольовані кроки: дозволена реєстрація під час інсталяції, перевірка можливостей під час використання й закріплення версії сервісу на початку завдання. Автоматичне завантаження чи запуск експериментального коду та розширення дозволів не мають відбуватися за замовчуванням.
Що робити перед випуском
- Підтвердити справжнє джерело v4.3, визначити єдине джерело версії та скласти явний перелік кандидатів на очищення. Зберегти потрібні матеріали про походження й результати перевірок.
- Насамперед виправити посилання після інсталяції, узгодити нові й старі проєктні входи та уточнити межі доступу до документації. Потім додати в CI перевірки формату версії й цілісності пакета навичок.
- Окремо адаптувати Cline, Roo та Gemini CLI. Для кожного хоста перевірити глобальне завантаження, проєктні перевизначення, дозволи й заборони, оновлення та захист сторонніх файлів.
- Після цього інтегрувати окремий локальний сервіс дистиляції й перевірити сценарії нормальної роботи, відсутності сервісу, несумісності, недоступності моделі та переривання через помилку.
Це план наступних робіт, а не звіт про вже виконану реалізацію. Головний ризик — не надто складна нумерація, а незамкнені ланки між походженням файлів, їхнім розгортанням, фактичним завантаженням хостом і правилами роботи з даними проєкту. Тому готовність до v4.3 варто визначати за проходженням необхідних перевірок, а не за самим оновленням напису з версією.
Studio Global AI
Continue your research
This page includes a source-backed answer you can continue inside Studio Global.
People also ask
What is the short answer to "v4.3 ще попереду: що потрібно перевірити перед випуском"?
Рекомендовано перейти на короткі публічні версії на кшталт v4.3, але аудит не підтверджує, що репозиторій уже чистий і готовий до такого випуску.
What are the key points to validate first?
Рекомендовано перейти на короткі публічні версії на кшталт v4.3, але аудит не підтверджує, що репозиторій уже чистий і готовий до такого випуску. Інсталяція має важливі запобіжники, однак потребує перевірки джерела оновлень, попередньої перевірки залежностей і кращої підтримки різних хостів.
What should I do next in practice?
CI поки не закріплює правило двокомпонентних версій і не запускає наявну перевірку цілісності пакета навичок.