Результати з’явилися в момент, коли Вашингтон готує нові обмеження для китайських роботів, посилаючись на міркування національної безпеки .
LexisNexis проаналізувала понад 26 000 патентних сімейств. До вибірки потрапили приватні компанії, які публічно продемонстрували щонайменше одного двоногого робота. Оцінювання враховувало три ключові напрями: системи взаємодії, морфологію — тобто конструкцію та фізичне тіло робота — а також системи керування і планування .
| Місце | Компанія | Базування |
|---|---|---|
| 1 | Fourier | Шанхай, Китай |
| 2 | AgiBot | Шанхай, Китай |
| 3 | LimX Dynamics | Шеньчжень, Китай |
| 4 | Pudu Robotics | Шеньчжень, Китай |
| 5 | Unitree Robotics | Ханчжоу, Китай |
| 6 | Figure AI | Сан-Хосе, Каліфорнія, США |
| 7 | Agile Robots | Мюнхен, Німеччина |
| 8 | Apptronik | Остін, Техас, США |
| 9 | Leju Robot | Шеньчжень, Китай |
| 10 | Американський стартап | США |
Джерело: LexisNexis Intellectual Property Solutions, 29 липня 2026 року .
Китайські компанії представлені в рейтингу Fourier, AgiBot, LimX Dynamics, Pudu Robotics, Unitree Robotics і Leju Robot. Остання посіла дев’яте місце .
Водночас рейтинг не охоплює великі публічні компанії. Зокрема, до нього не включили Tesla та її програму гуманоїдного робота Optimus, оскільки дослідження стосувалося саме приватних стартапів .
LexisNexis відзначила «очевидний поворот у бік Китаю» в патентній гонці гуманоїдних роботів . За останнє десятиліття кількість китайських патентних заявок у сферах взаємодії, морфології, керування та планування помітно зросла .
Найвиразніша перевага спостерігається в патентах, пов’язаних із морфологією: на Китай припадає 73% світового обсягу таких розробок . Найшвидше зростання зафіксували в системах автономного ухвалення рішень — технологіях, які визначають, чи зможе робот працювати в непередбачуваному комерційному середовищі, а не лише демонструвати ходьбу на виставці .
Велика кількість патентів не обов’язково означає вищу технологічну цінність кожного з них. Деякі аналітики зазначають, що американські винаходи й далі випереджають китайські за показниками якості .
Рейтинг LexisNexis використовує зважений на якість індекс, а не простий підрахунок патентів. Проте навіть за цією методикою китайські стартапи посіли всі перші п’ять позицій і загалом домінують у десятці . Тож нинішня картина має подвійний вигляд: Китай отримав значну перевагу за масштабом патентної активності, тоді як США зберігають сильні позиції в окремих фундаментальних напрямах, зокрема в системах керування та штучному інтелекті .
Публікація рейтингу збіглася з кроками Федеральної комісії зі зв’язку США — FCC. Регулятор рухається до заборони нових імпортних поставок роботів китайського виробництва, посилаючись на ризики для національної безпеки . Окремо Вашингтон розглядає ширші обмеження на імпорт роботів із Китаю .
Таким чином, патентні дані з’явилися на тлі спроб США скоротити залежність від китайського обладнання — навіть у той час, коли китайські стартапи нарощують перевагу в інтелектуальній власності, що лежить в основі розвитку галузі .
Патенти вже мають і практичний ринковий вимір. За даними, наведеними одним із джерел, минулого року китайські компанії забезпечили 90% світових поставок гуманоїдних роботів. Американські конкуренти, зокрема Tesla та Figure AI, водночас зіткнулися з труднощами під час запуску масового виробництва .